Міносвіти підсумувало результати всіх основних сесій національного мультипредметного тесту, в яких узяли участь 285 тисяч осіб. 200 балів бодай з одного предмета набрали 2414 вступників. Математика опинилася на першому щаблі за кількістю тих, хто склав її з максимальним результатом.
— Цього року 200-бальників маємо менше, ніж торік (3417), — розповідає засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud Олександр Кондратюк. — 250 учасників здобули максимальний результат із двох предметів, 31 — із трьох, а 3 — з чотирьох предметів. Для порівняння, торік 200 балів із двох дисциплін набрали 353 вступники, з трьох — 58, а з чотирьох — 7 осіб.
— Які предмети цього разу далися абітурієнтам легше?
— Найбільшу кількість 200-бальників маємо з математики — 1163. Але це не означає, що завдання з математики були простіші. Торік приблизно стільки ж вступників (1131) здобули максимальний результат. Водночас частка тих, хто не склав математики під час основної сесії тестування, становить 11,7%. Торік цей показник був дещо вищий — 14%. А от з англійською мовою ситуація змінилася. Цього року на 200 балів її написали 765 учасників, торік — удвічі більше (1513). Тобто складнішою, судячи з усього, виявилася англійська. З української мови маємо 658 максимальних результатів, торік було приблизно стільки ж (606).
З огляду на ці цифри, можемо казати, що кількість 200-бальників цьогоріч менша передусім через гірші результати з англійської мови. На жаль, чимало абітурієнтів вважають, що якщо вони відвідували курси англійської, то знають її, а отже, проблем не буде. Цьогоріч англійську зробили трохи складнішою — і все, вступники “попливли”.
Серед вибіркових предметів найскладнішими виявилися фізика (10,3% вступників не впоралися із завданнями), хімія (6% не подолали порога) та французька мова (4,5%). Загалом кількість учасників НМТ, які обирають ці предмети, є незначною, тому шкала оцінювання для них стає більш чутливою. Найнижчий відсоток неуспішних результатів маємо з географії — лише 0,07% вступників не склали тесту.
— А як із часом на виконання завдань? Чи вистачало його абітурієнтам?
— Як відомо, кожен учасник мав годину на складання тесту з кожного предмета. Так-от, найбільше часу потребувала математика. Вступники витрачали на цей предмет у середньому 49 хвилин. Трішки менше часу йшло на виконання тесту з української мови — 46 хвилин. А от на ще один обов’язковий предмет — історію України — вступники витрачали в середньому 29 хвилин, що є одним із найнижчих показників. На англійську мову абітурієнтам знадобилося у середньому 39 хвилин. Найлегше учасникам НМТ давалася українська література — досить було 26 хвилин.
Ці дані вказують на те, що логічніше було б у першому блоці складати, для прикладу, математику та історію, а у другому — українську мову і предмет на вибір, щоб більш-менш рівномірно розподілити час. У Центрі оцінювання якості освіти мають робити висновки з результатів і вдосконалювати формат тестування.
