На чемпіонаті України з легкої атлетики серед ветеранів черкащанка пробігла 400 метрів за 2 хвилини 18 секунд. І це — рекорд країни у віковій категорії 80+. “На змаганнях я бігала на 60 та 400 метрів. Щиро кажучи, перемогти не сподівалася, — розповідає 80-річна Антоніна Ткачук. — Це перший раз у житті поставила рекорд у своїй віковій категорії. Тепер жартую, що нарешті стала спортсменкою”.
Цікаво, що пані Антоніна вирішила зайнятися бігом у 40 років. А до того не вела спортивного способу життя.
“У нас у сім’ї всі мали хвороби серця — бабуся, мама, брат. Коли мені минуло 35, теж відчула, що серце починає боліти. Звернулась до лікарів, вони порадили не пити таблеток, а спостерігати, що буде далі, — каже жінка. — Утім я не хотіла просто спостерігати і вирішила спробувати займатися спортом. Нині почуваюсь чудово, серця не відчуваю. Самопочуття навіть краще, ніж у 35 років!”
Фото з архіву героїні
Пані Антоніна бігає щоранку і закликає всіх займатись спортом. “Не думайте, що спадковість вирішує все. Насправді потрібно працювати над собою!” — каже вона. До речі, коли жінці було 45, колега-інженер заохотив її до моржування. Так стала щоранку купатись у Дніпрі.
“Я досі прокидаюсь удосвіта, о п’ятій, щоб займатись спортом. Тренуюся п’ять днів на тиждень, — розповідає пані Антоніна. — Бігаю і на далекі дистанції — розвиваю витривалість, і на короткі — треную швидкість (з цим мені раніше було важко впоратись). Уже десять років я в збірній Черкаської області з легкої атлетики серед ветеранів. Команда допомогла мені з оздоровчого бігу перейти на спортивний”.
Пані Антоніна тренується сама — на вулиці. Спершу пробігає кілометр, потім робить вправи (на розтягування, імітацію бігу) та пробігає ще 3 — 5 кілометрів. Крім того, раз на тиждень пробігає 10 кілометрів. Жінка каже, що шкідливих звичок не мала ніколи. І дієт особливих не дотримує.
“Дозволяю собі солодке, молочне та м’ясне, — ділиться. — А от чай п’ю без цукру. Не можу без фруктів, особливо яблук!” Важить вона 50 кілограмів при зрості 170 сантиметрів.
Пані Антоніна каже, що не може дочекатись літа. Цієї пори активно готується до змагань. А ще доводиться відкладати гроші з пенсії, щоби на кілька днів поїхати на змагання біля моря.
“Знаєте: я виходжу побігати, навіть коли не хочеться. А потім радію, що перемогла свої лінощі та неохоту, — каже пані Антоніна. — Мотивую себе тим, що не мушу витрачати гроші на ліки. Буває, хворію, але в легкій формі. І не знаю назв ліків, які регулярно вживають мої ровесники”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як страх впливає на організм і що допоможе впоратись із емоціями
