Він народився у Бережанах, на Тернопільщині. Отримав освіту й жив у Львові. Поет, громадський діяч, учений. На фронт пішов 24 лютого. Служив у 24-й ОМБ імені Короля Данила. В одному зі своїх останніх постів Юрій Дадак, відомий за псевдонімом Юрій Руф, написав: “Наша бригада стоїть на Луганщині під Попасною і крошить сєпарську і руську мерзоту. Ситуація напружена, але ми працюємо. Вірте в ЗСУ! Все буде Україна!”
...Приятелька Юрія Неля Гуль каже, що він з дитинства був упертим, наполегливим. Його батьки дуже пишались сином. Пані Неля працює з ними в одному з львівських коледжів: директором закладу є батько Юрія — Роман Дадак, а однією з викладачок — мати Надія.
“Мати Юрія часто допомагає нам у їдальні ліпити вареники для фронту, — каже пані Неля. — Минулої п’ятниці також була, казала, що час до часу син виходить на зв’язок...”
“У школі Юрій вирізнявся скромністю. А дорослішаючи, ставав виразним, принциповим, яскравим. Таких — одиниці, — каже Зоряна Арнаут, яка донедавна працювала у ліцеї, де навчався Юрій, соціальною педагогинею. — Я знаю Руфа як чуйного батька, який приводив на навчання своїх донечок — учениць 1 і 5 класів. Знаю, що його пріоритетом була їхня освіченість, формування громадянської патріотичної позиції”.
“Юрій вважав: якщо людина горить ідеєю, то не може йти на компроміси, — каже Ірина Басенко, яка познайомилась із Юрієм після Революції Гідності. — Він був дуже принциповим у питанні щодо російської мови чи музики, називаючи все це шкідливим для нашого національного розвитку”.
Юрій вважав: якщо людина горить ідеєю, то не може йти на компроміси.
Пані Ірина пригадує випадок, що стався декілька років тому в одному з львівських парків: Юрія обурило те, що їзду дитячих паровозиків супроводжували російськомовні пісні. Він доклав багато часу й зусиль, аби “перепрошити” програвач на україномовні пісні для дітей.
А ще Руф був переконаний: “Немає такого поняття, як “хороші росіяни”.
“Юра був не лише воїном, але й справжньою зіркою, митцем у всьому, за що б не брався. Мене вражала його чесність, енергія, неймовірна кількість знайомств і коло інтересів. Це була людина-двигун, — додає графічний дизайнер Сергій Снурник, з яким Юрій працював над проектом айдентики для фестивалю нескореної нації у Холодному Яру. — Юрій був людиною високих стандартів. У нього був такий випробовувальний погляд! Навіть коли усміхався, просто свердлив очима, неначе бачив тебе наскрізь”.
Друзі Юрія кажуть, що він був чудовим сім’янином. “Часто приїжджав до нас у Карпати з сім’єю, — каже голова НВЦ “Гайдамацька Січ” Вадим Арнаут, який з 25 лютого служить у ЗСУ, друг загиблого. — Катались на лижах, ходили в походи. Це була неймовірно оптимістична людина, від нього постійно аж разило енергією. Юрій був взірцем українця! Його основною метою було створення нової української ідеї, згідно з якою українці — це освічена нація героїв і переможців”.
41-річний Юрій Руф загинув у боях у Луганській області. “Загибель Юрія — це неоціненна втрата для всієї України! Та він завжди житиме в наших серцях!” — додає Зоряна Арнаут.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про лікаря з Маріуполя, якого вбили окупанти
