Ялинка - це вже немодно!

Цей сплетений із колосків символ відомий у нашому народі ще з дохристиянських часів. Народознавці кажуть, що дідух здавна був символом кiнця одного та початку наступного року. Його ще називали дідом -- і він означав зв'язок з предками, символізував дух дідів-прадiдiв.
То звідки бере свій початок дідух? Які традиції пов'язані з ним в українському народі?
Про це "Експресу" розповіли Леся Горошко, науковий співробітник Інституту народознавства НАНУ, та Ярослав Осадца, народний майстер з
Тернополя, який досліджує i виготовляє дідухiв.
-- Сьогодні українці "бойкотують" ялинки, натомість вирішують ставити дідуха. А може, це історична, так би мовити, помилка?
Я. Осадца: -- Ні, це правильно. Бо ця традиція дідуха давніша, аніж традиція ялинки. Тож зрозуміло, що люди повертаються до свого. Крім того, шкода рубати ялинки та нищити природу. Ця думка -- давня. Адже колись українець не міг дозволити собі зрубати живе дерево.
-- Як давно в оселях наших людей з'явився дідух?
Л. Горошко: -- Дідух -- це найпоширеніша назва. Однак не єдина. Його ще називають дід, колядник, сніп, король. Традиція дідуха сягає
дохристиянських часів. Сама назва говорить про його символіку: дідух -- дідів дух. Дід уособлює померлого пращура, який мав бути присутнім на свята, пошанованим. А за це, як вірили давні українці, дух допомогатиме родині. Вважалося, що душі померлих родичів мають зв'язок з явищами природи. Тож і дощу, скільки треба, забезпечать, і снігу, і тепла.
Л. Горошко:  -- Дідух -- це традиція не одного тисячоліття. Зрозуміло, що у різні часи змінювались календарі свят. Так само й час святкування нового року. Так-от, результати давніх археологічних розкопок висувають таку гіпотезу, що дідух спрадавна був символом початку нового року. Адже колись саме жнива завершували один рік і починали наступний. Звідси, до речі, і традиція колядувати на стерні -- під час жнив.
Я. Осадца: -- Так, дідух -- символ, який був в українського народу ще з дохристиянських часів. Українці-християни не відкинули його і тоді, коли почали відзначати одне з найбільших свят у році -- Різдво Христове. Бо здавна все, що було пов'язано з хлібом, символізувало життя, а дідух має ще глибший зміст. Ніжка або три ноги (залежить, як його роблять) означають світ померлих, стовбур -- світ сучасний, а гілки -- рай.
-- А з чого роблять дідух?
Я. Осадца: -- У різних регіонах -- різні традиції. Гуцули роблять його з вівса -- на знак того, що Ісус народився в яслах. А от на Поділлі дідух виготовляють з чотирьох злакових -- ячменю, пшениці, жита та вівса, вони, відповідно, символізують чотири пори року. Дехто з українців вважає, що один колосок символізує одну годину, день чи місяць у році -- символіка залежить від кількості колосся. От, приміром, коли я виготовляв восьмиметрового дідуха, то там один колосок означав одну годину в році.
Колосся для дідуха готую заздалегідь -- треба брати таке, аби коли стискаєш зерно, з нього текло молочко. Воно молоде, краще зберігається та й миші його не гризуть.
Л. Горошко: -- Українці брали або перший сніп, або останній -- і з того й був дідух. Подекуди була традиція, коли з-поміж усіх снопів вибирали
найкращий для виготовлення цього символу. Сніп зберігали в стодолі до зимового періоду, підвішували так, щоб миші не поточили. До слова, вже готовий дідух у хату вносить господар -- і ставить  на покуті, тобто у куті, під образами.
Що цікаво, дідухом називали не лише сплетений iз колосся символ, а й також ту солому, якою застеляли долівку. А от сіно, яке кладуть під скатертину, називають бабою.
-- А як прикрашають дідух?
Я. Осадца: -- Обплітають його рогозою, виготовляють пташок зі соломи, яких чіпляють на дідух. У деяких селах чіпляють горіхи, яблука, стрічки. До слова, аби зробити дідух самотужки, вистачить і доби. Однак, звісно ж, мова про простий сніп, з кількох пучків колосся. Найпростіше -- сформувати з колосся чотири пучки, потім їх переплести між собою, перев'язати стрічкою.
-- Скільки часу дідух має стояти в хаті?
Л. Горошко: -- Найчастіше його тримали до Старого Нового року. До речі, коли в гості приходили колядники, а дідуха в хаті не було, то
господаря присоромлювали
. По святах дідух спалювали -- на полі,  на городі, в садку. Це було символом того, що дух уже йде. Люди вірили, що затримувати його після свят не треба, адже духів померлих варто вчасно відправляти.
Юлія КУРІЙ, газета "Експрес"
 

Найважливіше

22.02.2019
:
Cпорт

Спортсменка, яка показала найкращий результат сезону в метанні молота, розповіла газеті "Експрес" про умови підготовки до змагань.

22.02
Актуальне
Мешканець Криму відмовився від російського паспорта. Його депортували й відібрали право жити на рідній землі

Окупантів не зупинило ані корінне походження чоловіка, ані наявність будинку та родини в Євпаторії.

22.02
Cтиль життя
Джек Пеленс. Володар Оскара, який грав на бандурі та любив голубці

Про українське коріння, яким пишався знаменитий американець, газеті Експрес розповідають його дружина та донька.

22.02
Cпорт

Кролла має на сім років більше досвіду на професійному рингу, ніж Ломаченко. Ломаченко зумів виграти у боксера, якому Кролла поступився двічі.

22.02
21.02.2019
Актуальне
Фото Дмитра Романишина

Хлопці рубають дрова та забезпечують стареньких вугіллям.

21.02
Cпорт
Матчі-відповіді Динамо і Шахтаря у Лізі Європи. Які прогнози?

Сьогодні, 21 лютого, київське "Динамо" та донецький "Шахтар" проведуть вирішальні поєдинки 1/16 фіналу Ліги Європи.

21.02
Політика

Кандидатка також стверджує, що взяла кредит у банку і не має власного житла. Разом з тим у неї є 180 тис. доларів та понад 2 млн. гривень готівкою.

21.02
Політика
Якщо на дільницю прийде п'яний виборець, чи дозволять йому проголосувати?

Про цензи для тих, хто має право обирати владу в Україні.

21.02
Актуальне

90% місцевих доріг у 12 областях України, які ремонтували у 2016 році, уже мають дефекти. Незважаючи на те, що після поточного ремонту покриття має служити 7 - 10 років.

21.02
20.02.2019
показати більше