Куля поцілила прямісінько в серце. До свого 26-річчя хлопець не дожив чотири дні. Це -- друга жертва Майдану. Однак лише днями білоруського активіста нагороджено найвищою державною відзнакою, пише Експрес.
Ще юнаком Жизневський приїхав в Україну шукати кращого життя. Утік з Білорусі від політичних переслідувань та неприязних стосунків з батьками. Там свого часу жив у монастирі, був прислужником.
Спершу зупинився у Кривому Розі, потім переїхав у Білу Церкву. Працював прибиральником у кафе, будівельником, продавцем. Коли побили студентів, не витримав і поїхав на Майдан. Лише час від часу приїжджав у Білу Церкву, щоб погодувати котів.
"Із Михайлом товаришували багато років. - розповідає Олександр Потіха, друг героя. - Він був доволі потайним, обережним. До останку ніхто не знав його справжнього імені, адже називав себе Олексієм. Ми ж кликали його за позивним - Локі. Обрав ім'я собі сам, на честь скандинавського бога жартів і бешкетування.
Михайло був простим хлопцем. Любив наше місто, бо тут можна було займатися улюбленою справою - лицарськими боями. Цікавився боями на мечах. На першому ж турнірі став переможцем. Це вміння допомагало йому й на Майдані. Адже тоді ми самі виготовляли щити, палиці. Він опинився у своїй стихії".
Товариші кажуть, що для багатьох із них війна почалася після смерті Жизневського.
"Михайло не вірив, що можна мирно перемогти, - каже Олександр. - Нас усіх тоді дуже сердило, що ідеї Майдану - викривлені. Замість того щоб висувати конкретні вимоги, нам казали: "ліхтарики догори", "наша зброя - мирний спротив". Більшість людей хотіли щось змінити, але не хотіли платити за це належну ціну".
25-річний хлопець загинув 22 січня 2014-го. Друзі кажуть, що Михайло не раз жартував, що помре від кулі снайпера.
"Ми переконані, що всі все знали від самого початку, просто прикривали винних. Є підозри, що його вбивство було сплановане. Із нього зробили "сакральну" жертву. Знаємо, що приблизно за тиждень до смерті його почали активно знімати медійники. Чому ж? Очевидно, службам треба було викликати резонанс, вбивши іноземця", - кажуть Михайлові друзі.
Товариші Михайла з жалем визнають, що наразі загибель героїв Небесної сотні - невиправдана. Вони обурені, що й досі ніхто не покарав винних у його смерті.
Юлія ГОЛОДРИГА
