Війна. Коли межа близько

У повідомленнях з фронту ми щодня чуємо про обстріли на Донецькому та Маріупольському напрямках, пише газета "Експрес".
 
Із артилерійської та стрілецької зброї гатять по Широкиному, Водяному, Пищевику, Гнутовому. Однак тут і досі живуть люди. І чимало з них регулярно перетинають умовний "кордон" між так званою ДНР та неокупованою частиною України.
 
КПВВ "Гнутове"
 
Я вирушила до КПВВ "Гнутове", яке від Маріуполя  — приблизно за 30 кілометрів. Декілька разів на день до Гнутового курсують автобуси, але після обіду на них надії мало. Бойовики активізуються ввечері, водіям страшно їздити. 
 
"Довезу вас лише до блокпоста,  — каже водій таксі.  — У "ДНР" не їжджу, бо не маю спеціальної перепустки. Але в Маріуполі є багато таксистів, які їх мають. От тільки заплатити доведеться більше як тисячу гривень за 20  — 40 кілометрів".
 
КПВВ "Гнутове" нагадує міжнародний пункт пропуску  — шлагбаум, спеціальні модулі. Працює з 6.00 до 20.00, за цей час тут можуть пропустити приблизно 5 тисяч осіб і тисячу автівок.
 
"Найбільше людей вранці. А справжній ажіотаж буває у другій половині місяця, коли починаються виплати пенсій, соцдопомоги переселенцям",  — каже Андрій Ремезов, заступник коменданта з персоналу оперативно-бойової прикордонної комендатури.
 
 
"Так! Багато людей їдуть з "ДНР" на підконтрольну Україні територію, щоб отримати тут українські пенсії,  — розповідає пані Тетяна, місцева.  — Навіть спеціальний автобус замовляють. Переходять КПВВ, а транспорт їх тут уже чекає. Ми платимо до Маріуполя 16 гривень, а з них наші водії беруть у рази дорожче".
 
Кожну особу прикордонники перевіряють до двох хвилин. Машину  — до п'яти, якщо нічого не викликає підозру. Якщо ж водій нервує, авто скеровують на додаткову перевірку.
 
"Шукаємо зброю, боєприпаси, наркотики,  — каже прикордонник.  — Контрабанду ховають в обшивці, в порожнинах авто. Під час огляду ми обов'язково дивимось, чи шурупи нові. Якщо так  — то в салоні точно є щось заборонене. Найчастіше возять "деенерівські" сигарети".
 
Їх, як розповідають у Гнутовому, потім продають у Маріуполі на ринках по 15  — 18 гривень за пачку, це вдвічі дешевше, аніж "законні" українські.
                                                        
Оглядаю місця, куди в травні поцілили керовані протитанкові ракети. Одна впала неподалік від автомобіля на КПВВ, а через 40 хвилин прилетіла друга. Тоді тут було багато людей, дивом ніхто не постраждав.
 
"Коли стріляли, здавалося, земля втікала з-під ніг. У сусіда хата згоріла. Ніхто не думав, що війна так довго триватиме",  — розповідає мені жінка, що живе за два кілометри від окупованої території.
 
"У разі обстрілу ми ведемо людей у спеціальне укриття,  — каже прикордонник, показує бункер.  — Таких тут три, згодом буде ще й четвертий. Бункер вміщає до 40 людей. У кожному укритті приблизно 30 літрів води, лавки".
 
Є тут і рятувальний пункт, де можна попити води, отримати медичну допомогу, а ще й заночувати, якщо раптом пропустив останній автобус.
 
Сьогодні  — рідний, завтра  — зрадник 
 
Допитуюсь в однієї мандрівниці з "ДНР", жінки років 60-ти, про її наміри, про те, як живеться. "Куда надо, туда еду,  — різко відповідає вона.  — Хорошо, хорошо нам жить, точно лучше, чем с украинской властью. Обзавидуешься".
 
"Часто з окупованих міст приїжджає спецбатальйон бабусь, завдання яких  — закинути в маси провокаційну інформацію,  — каже Олександр Кравець із Донеччини.  — Наприклад: "Ой, у вас газ по 7 гривень за куб? Страх який! У нас по 3 гривні й ціну не піднімають". Запевняють, що бандерівці прийдуть сюди і почнуть всіх гнобити, за російську мову вбиватимуть..."
 
Тітка Олександра досі живе у Донецьку. "Спілкувалися рідко, по скайпу. Якось вона подзвонила і побачила мене у військовій формі,  — розповідає.  — Обурилась: "Племянник, ты что, убивать меня придешь?" Назвала мене зрадником, відтоді не спілкуємося. Тут багато таких історій".
 
"Тамтешнім, з "ДНР", соромно визнати, що пристали не на той бік,  — додає Валентина Єфімова, місцева.  — Своїм родичам лише пошепки бідкаються, що все дорого. Наприклад, у нас кілограм картоплі 3 гривні вартує, а в "ДНР"  — 8 і більше. М'ясо втричі дорожче. Вони звідси ковбасу возять, правда, на блокпості "ДНР" можуть все забрати й викинути. Мовляв, в Україні африканська чума свиней".
 
 
Коли стріляють, ми дивимось на "вогні"
 
...У селі Пищевик, що неподалік КПВВ, хат  — із десяток, а мешканців трохи більше як 20. До найближчого магазину понад п'ять кілометрів, тож сюди привозять допомогу з Червоного Хреста, а прикордонники підгодовують селян хлібом.
 
Місцева жителька визирає з-за брами, побачивши незнайомку. "На постріли вже й незважаємо, звикли,  — каже Тетяна.  — Як виживаємо? Та от, тримаю господарство: індики, кури, качки. Це моя розрада і їжа. До магазину далеко, та й не хочеться йти повз заміновані поля.
 
Із сусідом підтримуємо одне одного. Коли стріляють, виходимо з Сергієм на подвір'я й дивимося на "вогні". Так спокійніше, коли хтось поряд".
 
"А чому ви не ховаєтесь?  — питаю. "Куди?  — скептично перепитує.  — Є підвал під кухнею. Та будинок старий, не витримає удару".
 
Утікати Тетяна не хоче. "Тут народилась, виросла, дітей виховала,  — каже.  — Та й вірю, що наші переможуть і буде мир  — як колись".
 
До Маріуполя від блокпоста мене підвозить чоловік років 50. Їздить до Новоазовська провідувати батьків.
 
"Мамі  — 80, татові  — 88. Продукти їм вожу, прибираю. Через ці КПВВ поїздки  дуже виснажливі. Буває, 3  — 4 години мушу добиратись, а до війни дорога займала максимум 40 хвилин",  — бідкається. Переїжджати до сина батьки не хочуть.
 
"Зляться на Україну, що так легко їх віддала",  — пояснює.
 
Чоловік показує рукою вдалину: "Он, дивіться, там водосховище  — одна половина в "ДНР", а інша  — в Україні. Все життя ми там з рідними відпочивали, а тепер  — заміновано. Скільки людей на тих мінах уже підірвалося... Серце болить. Може, й війна закінчиться, але спогади не зітреш. Донбас таким, як раніше, уже не буде".
 
 
Якщо у Вас не відображаються фото чи відео, перейдіть, будь ласка, до повної версії сайту
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram
 
Юлія ГОЛОДРИГА
Фото: Юлії ГОЛОДРИГИ
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

14.11.2018
:
показати більше