Він завжди бадьорий, підтягнутий і ніколи не застуджується. А ще переконаний: машина без руху іржавіє, а організм людини — швидко старіє.
“До моржування мене змусило життя. Приблизно три з половиною десятки років тому, коли працював директором школи, став відчувати незначні прояви аритмії серця. Принаймні мені так здавалося. Але після докладного медичного обстеження з’ясувалося, що такі симптоми проявляються на фоні значного нервового перенапруження, — розповідає Микола Табачук. — Лікар порадив щоранку обливатися холодною водою й робити зарядку. Потім знайомі загітували купатися взимку в ополонці. Перший раз спробував, коли надворі було 25 градусів морозу. Стрибнув у воду, а вона мені видалася теплою. У купелі пробув приблизно 40 секунд. Виліз, розтерся рушником і відчув, як приємна хвиля тепла пішла по всьому тілу. Став занурюватися в ополонці щодня, і всі симптоми як рукою зняло”.
А ще Микола Табачук любить лижний спорт, мандрувати в горах та їздити на велосипеді. Вісім років тому купив двоколісного і вже наїздив на ньому понад 200 тисяч кілометрів.
Пан Микола прокидається щодня о 5.30 і пів години робить зарядку, зокрема вправи з гантелями та еспандером. Обов’язково 30 — 35 разів присідає та майже пів сотні разів відтискається від підлоги! Тоді дві-три хвилини приймає холодний душ і йде три кілометри пішки до маршрутки, якою добирається у школу, де викладає фізику.
“У дні, коли немає уроків, після сніданку їжджу годину на велосипеді, а далі йду на озеро, пропливаю близько 200 метрів, — каже тернополянин. — З початку весни і до пізньої осені регулярно їжджу велосипедом за 17 кілометрів на дачну ділянку. На 18 сотках вирощую картоплю, помідори, огірки, цибулю, часник та інші овочі. Влітку по землі ходжу лише босими ногами, це добрий масаж для стоп, де зібрані всі нервові закінчення”.
Прагнення до здорового способу життя Микола Табачук старається прищепити і своїм учням.
“Коли на уроці фізики вивчаємо тему про рух, то завжди наголошую учням, що машина без руху іржавіє, а організм людини — швидко старіє, — зауважує співрозмовник. — Завдяки регулярним заняттям фізкультурою на вигляд я значно молодший, ніж насправді. Буває, їду в переповненому автобусі й мені хочуть поступитися місцем, то відбуваюся жартом, мовляв, не хочу сідати, бо стоячи ще ніхто не помер”.
Микола Табачук не дотримується якихось особливих дієт. Їсть усе, що, як то кажуть, душа забажає. Але до меню обов’язково включає овочеві салати, фрукти та молочні продукти. На сніданок полюбляє геркулес, до якого додає ложку меду, чотири подрібнені горіхи і трішки олії, або ж гречану кашу з невеличким шматком м’яса. На обід — суп, червоний борщ з квасолею чи капусняк та різноманітні каші. На вечерю — картопля або макарони і чай, який запарює з листків м’яти, полину, звіробою та інших лікарських трав.
“Щодня обов’язково з’їдаю головку часнику, дві цибулини і трохи гострого хрону. Це вбиває бактерії та очищує кишківник, — каже прихильник здорового способу життя. — Можу з’їсти запечену рибину, запити півлітрою молока, і мені нічого не зашкодить”.
А от спить Микола Табачук не вісім годин на добу, а лише шість. Каже, що цього часу цілком вистачає, аби організм відпочив. Підрахував, що завдяки такому режиму за пів століття “зекономив” додатково п’ять років повноцінного життя.
Регулярне моржування, заняття спортом та постійний рух дають позитивний результат для здоров’я. Тернополянин жодного разу не лежав у лікарні й не хворів на застуду. Із 30-річного віку при зрості 170 сантиметрів він важить не більше як 72 кілограми. Має тиск 130 на 85 і пульс — 60 ударів за хвилину.
“Раз на два роки обов’язково проходжу повне медичне обстеження. Результати аналізів та електрокардіограма — як у 45-річного. Приблизно на такий вік й почуваюся”, — запевняє вчитель.
