Пісня "Горіла хата, палала", яку виконав Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки разом із акторами студії "95 квартал", спричинила неоднозначну реакцію суспільства, адже її темою стало спалення будинку ексголови НБУ Валерії Гонтарєвої. Одні сміялися з цього номеру, інші — обурювалися. Ми ж вирішили з'ясувати історію пісні, за мотивами якої було написано цей скандально відомий хіт.
Пісню "Горіла сосна, палала" прийнято вважати дуже давньою, проте досі не встановлено, до якого саме століття вона належить. Відомо, що варіант із назвою "Горіла липка" записав ще етнограф Микола Костомаров. У 1930-х роках фольклористи вперше зафіксувати її на Заході України. Відтоді пісня з'являлася в різних регіонах ще у кількох варіантах. А в звучанні, максимально наближеному до сучасного, її вперше записали всього лиш сорок років тому.
"Горіла сосна, палала" — народна пісня весільної обрядовості, яку виконують в особливий, так би мовити кульмінаційний момент весілля — коли мати чи свекруха покриває голову нареченої хустиною, — розповідає фольклористка Лілія Ковалик. — Ця частина весільного дійства символізує перехід дівчини до стану заміжніх. Опісля наречена з покритою головою почергово перетанцьовує у колі з усіма незаміжніми дівчатами. Так символічно відбувається прощання молодої із дівоцтвом".
Але чому ж дівчина стояла під палаючою сосною?
"Відповідь на це запитання можемо знайти у символіці пісні. Мотив палаючої сосни пов'язаний з одруженням. Здавна "горіти" означало закохуватися. Сосна — це символ світового дерева, дерева життя, плодючості. Цікаво, що напередодні весілля у дівич-вечір дівчата прикрашали соснові гілки чи соснове деревце, що називалося "гільце", — розповідає фольклористка.
"А от чесати косу — означало прощатися із дівуванням, — додає етнологиня Леся Горошко. — Незаміжні дівчата заплітали волосся у коси, а напередодні весілля проводили обряд прощання з дівоцтвом — "розплітання коси". У хаті збиралися неодружені дівчата, які співали пісень. У цей час мати мила доньці волосся водою із зіллям та розчісувала його. Традиційно дівчина після заміжжя змінювала зачіску — новий статус зобов’язував її тримати волосся покритим".
До речі, є й інші цікаві варіації цієї пісні. Наприклад, під час Революції Гідності відомою була "Горіла шина, палала". У тексті йдеться про барикаду, яка стояла і не пускала "диких собак". Ними протестувальники, вочевидь, називали "беркутівців". Цю пісню вважають хітом Євромайдану.
Пропонуємо також вашій увазі текст Як живуть у Токах? Про українське село, звідки походить нобелівська лауреатка Ольга Токарчук.
