Як живуть у Токах? Про українське село, звідки походить нобелівська лауреатка Ольга Токарчук

"Коли почув про Нобелівську лауреатку, коріння якої сягає мого рідного села, зразу почав шукати її твори, - каже Роман Навроцький. - Знайшов "Гру на багатьох барабанчиках", читаю. Подобається!" - каже мешканець Токів.

Фото Юлії Постоюк
Фото Юлії Постоюк

"Моя бабка була українкою, — якось сказала журналістам Ольга Токарчук, лауреатка Нобелівської премії з літератури. — А взагалі Токарчуки походять від Токів біля Тернополя". Сама авторка не раз була в Україні, однак до Токів поки не доїхала. Даремно — їй би тут сподобалося!

І цілком можливо, Токи стали би центром дії її нової книги. Адже хіба гірші вони за Правік із роману "Правік та інші часи", міфічне село у центральній Польщі, кордонами якого опікуються архангели? Бо ж навіть за описом схожі: є тут і луки, і річки, млин і храми, є навіть замок на горбочку, від якого, щоправда, вціліла лише одна вежа.  

/storage/2019/10/18/image/md_wCCL_img-20191012-134445.jpeg

Нині кордони Токів пильно стережуть гуси. Із гелготінням зграйками перебігають через вузьку курну дорогу, якою місцеві неквапом їдуть тракторцями чи велосипедами; убрід переходять зміліле русло Збруча — тут, де нині проходить умовна межа між Тернопільською та Хмельницькою областями, три сотні років був кордон між імперіями. У 1772 році, під час поділу Речі Посполитої, Токи лінією на карті відрізали від материнського містечка — Ожигівців, віддавши Австрійській імперії. А по той бік річки відтоді вже починалася Російська. Потім там був Радянський Союз, тут — Польща. Нині про ті часи нагадують лише похилені хрести старого цвинтаря, що густо-густо поріс чагарниками, у яких оселилися лисиці.

/storage/2019/10/18/image/md_7oat_img-20191012-131341.jpeg

Якщо їдете до Токів із великого міста, квиток можете купити лише в один кінець. Та й графіки руху автобусів "нагуглите" тільки в одному напрямку — так, ніби повернення звідти — лише у добрій волі водія старенького "ПАЗика". Дорогою обганяємо вози з сіном і гарбузами, запряжені кіньми, у старому причепі рохкає чорно-біла свиня, між селами шлях перепиняє корова. Добротна траса приводить у чепурне село: тротуари, велопарківки, магазинчики, аптека, у дитсадку, школі, будинку культури — новенькі блискучі вікна. Тут живе понад 1000 чоловік, із них 100 — школярі, понад 30 — вихованці дитсадка.

/storage/2019/10/18/image/md_0qd3_img-20191012-120113.jpeg

"Гарно у нас, правда?" — із гордістю питає літня жінка у зеленому флісовому светрі, що разом зі мною виходить із автобуса. Цікавлюся, чи чула вона про Ольгу Токарчук та Нобелівську премію з літератури. "Токарчуки? — морщить чоло. — Ні, нема тут таких, не живуть. А книжок я не читаю. Нема часу, доцю. То ж село, робити треба!"

Схоже, ця пані цілком солідарна із позицією Тимофія Милованова, нового міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що не раз висловлював твердження: книжки — то тільки для дозвілля, а знання, досвід у наш час здобувають актуальнішими методами.

Ігор, молодий батько, що катає сина у возику рівною асфальтівкою у Токах, із міністром не згоден. Хоча визнає: сам останню книжку ще у школі прочитав. Але жінка читає. І синок казки любить...

"Мій найменший також", — каже Іванка, що зустрічає двох старших дітей з автобуса. Зітхає, що на читання мало часу — а от колись "Майстера і Маргариту" за півдня проковтнула! А тепер швидше кіно подивитися, яке за книжкою зняли. "Але, правда, "Сутінки" я прочитала. І "50 відтінків сірого", хотіла дізнатися, чим від фільму відрізняється, — визнає. — І ще Анжеліку читала. Одинадцять томів. А от 12-й, який Серж Голон уже сам писав, без дружини, кинула — нецікаво".

Нас обганяє кортеж чорних джипів, звертає до замку. На фотосесію. Іду теж — подивитися. Перепитую напрямок у жінки з лопатою, що прямує назустріч. "Так, отуди. Тільки від замку одна вежа залишилась і мур трохи, — каже вона. — І озера, що довкола було, нема уже, висохло". Цікавлюся, чи читає зараз щось. Усміхається: телепрограму. І книгу рецептів, бо ж час на консервації.

/storage/2019/10/18/image/md_Oo46_img-20191012-132603.jpeg

Біля церкви на огорожі присіли дівчина з хлопцем. "Не читаю, вже школу закінчив", — мружиться він на сонце. "А я деколи у тьоті книги беру, в неї їх ба-а-а-агато, — каже тинейджерка. На шиї — золота буква "Д", бо її звуть Даша. — Найбільше люблю Джоді Піколт". Це американська письменниця, авторка гостросюжетних психологічних романів: убивства, смертельні хвороби, загадки походження...

Поміж хат із барвистими квітниками піднімаюся до замку. Його звели ще у XVI столітті — тут у часи нападів татар ховалися селяни разом із усім продовольством. А потім потрохи майже весь по камінчику розібрали — на дорогу, на стайні у селі. Біля мурів пасуться корови. Наречена у довгій білій сукні марно намагається оминути підсохлі кизяки. Усі весільні гості — у синьому. "Тематичне весілля, — пояснюють мені. — Де ідею взяли? В інстаграмі!" Хто б то у часи інтернету зазирав у книжки...

/storage/2019/10/18/image/md_CdvW_img-20191012-132740.jpeg

"Ніхто уже ні журналів не передплачує, ані книжок поштою не замовляє, — підтверджує Василина Луцик, поштарка. — От тільки газети дехто". Ганна Яворська, голова села Токи, каже, що по літературу їздять до райцентру — Підволочиська. Відзначає: треба буде книжок Ольги Токарчук замовити до шкільної бібліотеки. Бо хоч їх уже кілька виходило українською, у селі поки нема жодної.

Поповненню у бібліотеці точно зрадіє Петро Безкоровайний: цей чоловік перечитав усе, що є, по кілька разів — історичні романи, детективи і навіть народні казки. "У батька після операції впав зір, — розповідає його донька Марія. — Однак усе просить привезти з міста нових книжок, дуже їх любить".

/storage/2019/10/18/image/md_5QM3_img-20191012-130838.jpeg

"Коли почув про Нобелівську лауреатку, коріння якої сягає мого рідного села, зразу почав шукати її твори, — каже Роман Навроцький. — Знайшов "Гру на багатьох барабанчиках", читаю. Подобається! Хоча назагал люблю релігійну літературу, історичну — от як "Чорний ворон" Василя Шкляра, а ще розвиваючу, яка допомагає рости".

Має у читацьких планах книгу Токарчук — "Веди свій плуг понад кістками мертвих", і уродженка Токів Надія Романкевич. Вона читає дуже багато: серед улюбленого — детективи Агати Крісті та Жоеля Діккера, психологічний реалізм Деніела Кіза, а також книги на основі реальних подій і нон-фікшн. "Мрію написати і свою книгу, поки що готуюся — читаю літературу з порадами", — признається Надя. Вона у Токи закохана — може, про них і писатиме?

/storage/2019/10/18/image/md_rRZz_img-20191012-144153.jpeg

Це маленьке село з пограниччя імперій невидимими нитками зшите з усім світом. Гортаємо разом із Ганною Яворською, сільською головою Токів, старезну церковну книгу. Тут описано основні події жителів кожної з хат: народився, оженився, хрестив дітей... І майже біля кожного другого прізвища помітка: "вибув", "виїхав". До Америки, Канади, Польщі, Франції, Данії, Аргентини... Серед таких — і родина Токарчуків, звіяна з рідної землі у міжвоєнне лихоліття.

"Нині теж виїжджають, — каже голова села. — Хоча у нас є робота, і платять непогано. От на цегельному заводі заробляють по 10-12 тисяч, на тваринницькій фермі — по 18-20, а ще агропідприємство є, та й фермерам робочі руки потрібні.

/storage/2019/10/18/image/md_LGXb_img-20191012-151828.jpeg

Але молодь хоче до Америки, до Англії. У Польщі, кажуть, замало платять. 137 жителів села зараз на заробітках в Італії. Та я й сама там була у 1990-х. Що скажу? Раби ми для них, своїми не станемо", — зітхає. Показує на чепурну хатину: а ось тут живе молода пара, приїхали з заробітків у Польщі, купили за 6 тисяч доларів. Хочуть, аби діти виростали на рідній землі. У гарному селі із замком, кордони якого стережуть гуси.

Читайте також історію українця, який працює асистентом знаменитого голлівудського актора Міккі Рурка.

Cтиль життя
Фото instagram.com/milakuznetsova_missuniverse

"Мені приємно, що нестандартні дівчата теж можуть працювати моделями. Адже в Україні раніше такого не було", - каже дівчина.

22.11
Подробиці
Фото УНІАН

Про новий підрозділ ДБР, поправку № 318 і думку щодо дій адвокатки у "Слузі народу".

22.11
Подробиці
Фото зі сторінки Романа Іванісова у Facebook

Що відомо про судимість нардепа і як відреагувала на оприлюднену інформацію сама жертва згвалтування.

22.11
Думка
Андрій Кокотюха, письменник

Про традиції "неподавання рук" на Заході і її відсутність у нашій державі.

22.11
Люди і проблеми
Фото Ярослава Станчака

За останні чотири роки норму на газ для індивідуального опалення переглядали п'ять разів і знизили у понад 2,5 раза: з 11 до 4 куб. м.

22.11
Подробиці
Скріншот з відео

Жителька Китаю поділилася з "Експресом" ексклюзивними кадрами та подробицям революції в Гонконгу. Побачене та почуте вражає.

21.11
Подробиці
Фото Ярослава Станчака

Про причини вручення, розмір застави і думки самого політика щодо цих звинувачень.

21.11
Подробиці
Фото Ярослава Станчака

Відповіді на найпопулярніші запитання читачів про передплату газети “Експрес” на 2020 рік.

21.11
Життєві історії
Фото з архіву молодят

Про обійми крізь грати, романтичне освідчення, морське весілля та... червону горілку. Захоплива історія кохання Володимира Варімеза.

21.11
Думка
Андрій Курков, письменник

Революція гідності є одним із найважливіших епізодів в нашій історії, адже вона дала людям розуміння, що держава - не айсберг, а корабель.

21.11
Подробиці

Основним завданням безпілотних авіаційних комплексів називають “охорону об'єктів інфраструктури, вантажів та рухомого складу залізничного транспорту”.

21.11
Подробиці
Фото УНІАН

У "Слузі народу" кажуть про невідворотність зняття недоторканності з Порошенка, сам він заявляє, що дії ДБР це - "феєрична дурість", а в міжнародній пресі пророкують розкол українського суспільства.

20.11
Cпорт
Фото Євгена Кравса

Здобувши путівку на Євро-2020, збірна України вже заробила 9,25 мільйонів євро. А загалом тріумфатор першості заробить 34 мільйони євро!

20.11
Подробиці
Фото Анни Балакир

Про те, чи бачили тут снайперів на дзвіницях, чи можна розрахуватись за товар у рублях, а також - про українських військових на екскурсіях та сердечко між словами "Україна" і "Росія".

20.11
Подробиці
Фото Сабіни Ружицької

Майстер виробничого навчання курив цигарку на занятті, а хворого на астму учня облаяв.

20.11
Подробиці
Фото en.wikipedia

Подробиці про подію та реакція на неї ексміністра МЗС Павла Клімкіна.

20.11
Подробиці
Фото wikipedia (2)

Про російський слід в американських виборах, стурбованість військового щодо власної безпеки і подяку батькові за те, що свого часу покинув СРСР.

20.11
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Мова про ММО. Що це таке і чому часте вживання таких харчів є ризиком для здоров'я?

19.11
Судові історії

Чоловік, який розправився з трьома жінками, у суді стверджував, що невинний. Мовляв, зізнання у скоєному з нього вибивали силою.

19.11
Подробиці
Фото wikipedia

У якому стані перебувають звільнені кораблі і як ситуацію коментують в РФ.

18.11
Подробиці
Фото unsplash.com

Окрім протестувальників дістається також медикам і журналістам. Що відбувається в спеціальному адмінрайоні КНР зараз?

18.11
Подробиці
Фото depositphotos.com

Обсяг іноземних інвестицій в Україну за останні три роки вдвічі менший, ніж суми, які українці отримують у формі переказів з-за кордону, кажуть фахівці.

18.11
Подробиці

Розповідаємо, до яких змін слід готуватися майбутнім випускникам.

18.11
Здоров'я

Стан сп'яніння без вживання алкоголю називається синдромом автопивоварні.

17.11
показати більше