Картина виготовлена із пелюсток квітів і зображує двох риб. Одна — жовта, інша — червона. Вони перетинаються і утворюють ромб помаранчевого кольору. Риби мають одне око на двох — ніби дивляться в одному напрямку. Майстриня пояснює, що риби символізують однодумців, які водночас є і протилежностями.
“Дельфініум, або сокирки, дав синій колір, рудбекія — жовтий, фізаліс — помаранчевий, шавлія — червоний, листя обліпихи — зелений”, — пояснює Катерина. За її словами, техніка ошибана виникла в Японії шість століть тому. Нею займалися самураї, тренуючи увагу й зосередженість. Адже ошибана вимагає такої ж концентрації, як і мистецтво володіння мечем.
Катерина має освіту ландшафтного дизайнера. Викладає у Ніжинському фаховому коледжі культури і мистецтв імені М. Заньковецької.
“Під час навчання у Києві в мене був предмет дендрологія. На ньому ми збирали в ботанічному саду імені М. Гришка гербарій. Він у мене довго лежав, і раптом я захотіла з нього щось зробити, якусь картину створити. Так усе й почалося”, — розповідає Катерина про своє захоплення.
О цій порі мисткиня активно заготовляє рослини, які квітнуть. Збирає їх чи не щодня. “Це слід робити в суху погоду, щоб пелюстки квітів не набрали вологи, бо інакше не збережуть колір та й взагалі можуть покритися цвіллю”, — ділиться мисткиня.
Зібрані квіти Катерина Борисова перекладає папером, зокрема газетою, і притискає спеціальним пресом.
“Засушується кожна рослина по-різному. Якась — за тиждень, інша — за два, — розповідає майстриня. — Дехто, створюючи картини, викладає квіти пінцетом, бо вони досить крихкі. Я ж усе роблю руками. Приклеюю пелюстки або до цупкого паперу, який не промокає від клею, або до полотна”. За її словами, готову роботу ще можна покрити спрей-лаком, щоб вона довше зберігала колір.
Одну картину Катерина Борисова може виготовляти два тижні й навіть місяць. “Ця робота заспокоює, — каже майстриня. — А ще — справді вчить концентрувати увагу й дає відчуття єдності з природою”.
