Хоч традиційно інжир або фігу, як ще його називають, вирощують у країнах Середземномор’я і Близького Сходу, він чудово почувається і на українській землі. Інжир невибагливий у догляді, а перший врожай з куща можна зібрати вже за два роки після посадки.
“Перший кущ інжиру я посадив ще 18 років тому, — каже садівник з Кривого Рогу Ігор Остапишин. — Рослина невибаглива до грунтів, але найбільше любить піщані, а також чорнозем уперемішку з піском. Надзвичайно стійка до хвороб”.
— Яке місце найкраще підійде для куща інжиру?
— Те, де багато сонячного світла. Хоча в мене дуже багато кущів ростуть у півтіні — і також плодоносять.
— Коли найкраще садити інжир?
— Будь-коли, навіть тепер! У лунку можна додати трохи мінеральних добрив, перегною, компосту й піску, щоб зробити грунт під кущем пухким і поживним. Рослина починає плодоносити на другий-четвертий місяць після посадки (якщо ви посадили рослину навесні). Але перші два роки зав’язі плодів треба обривати, щоб вони не забирали сили в куща, й він краще розвивався. Залежно від сорту інжир може плодоносити двічі на рік.
— А яка врожайність інжиру?
— З 5-річного куща можна зібрати від 15 до 20 кілограмів плодів за сезон. Зберігати плоди можна у холодильнику, але не довше як тиждень. Також з них можна готувати варення, заморожувати або сушити. Однак найкраще їсти їх свіжими! Плоди містять вітаміни групи В та вітамін С, а також мають величезну кількість мікроелементів. Інжир корисний для нервової, серцево-судинної та травної систем.
— А як рослина переносить нашу зиму?
— Інжир боїться морозів. Тож перед приморозками кущ треба укривати. Восени ми його просто пригинаємо до землі й вкриваємо агроволокном. Молоді саджанці можна зверху додатково прикопати землею. Навіть якщо верхня частина рослини трохи обмерзне, коренева система пустить навесні молоді паростки.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про українців, в яких національність і прізвище — однакове слово
