“Здається, їх на наших вулицях уже більше, ніж нас”, — жартують про гостей із Саудівської Аравії жителі Західної України. І справді, туристів із цієї країни нині чимало — зокрема, в Карпатах, у Львові. Не зауважити їх важко, адже вбрані вони переважно у традиційний для арабської культури одяг. Жінки, в яких з-під вбрання видно лише очі, і чоловіки — у довгих білих сорочках до п’ят. Та не лише одяг дивує українців у цих туристах, а й їхні звичаї. То якими вони є — саудити? Розповідають українці, які живуть у Саудівській Аравії.
“Я в Саудівській Аравії вже два з половиною роки. Мешкаю з чоловіком у столиці Ріяді, — розповідає 27-річна Наталія Шостак. — Після переїзду сюди мене найбільше вразив культ сім’ї, який панує в цій країні. Сауди підносять сім’ю на перше місце, шанобливо ставляться до батьків і старших членів родини — їхнє слово вважають законом. Саудівські родини часто живуть поряд. Буває, що в одному будинку — три квартири: на третьому поверсі мешкає старший син з дружиною, на другому — менший, а на першому — батьки. Вся сім’я хоча б раз на тиждень обов’язково має зібратися разом у найстарших членів родини”.
Наталія каже, що, хоч її чоловік мусульманин, їй не довелося змінювати релігію — це роблять, тільки якщо хочуть. “Проте перед весіллям наречена повинна обов’язково мати дозвіл на заміжжя від свого батька, — каже жінка. — Мій тато писав офіційний дозвіл, який засвідчили у нотаріуса, в посольстві Саудівської Аравії в Україні, міністерствах закордонних справ України та Саудівської Аравії”.
Також, за словами Наталії, перед тим, як просити руки дівчини, чоловік повинен виконати кілька умов сім’ї нареченої: забезпечити її будинком, подарувати коштовний презент (зазвичай золото) чи виплатити певну суму.
“А після заміжжя жінка не може спілкуватися з протилежною статтю без згоди свого чоловіка”, — додає Олена Закутня, яка живе в Саудівській Аравії три роки.
“Так, навіть коли до дому приходить кур’єр, то жінка не може просто вийти до нього й забрати посилку, — каже 35-річна Алла Альсарай, яка переїхала до міста Джидди п’ять років тому. — Вона вимикає світло, ховається за дверима й через щілину забирає пакунок. Це потрібно для того, аби він не побачив ні її, ні інтер’єр її помешкання”.
Щоб ніхто крізь вікно не побачив оселі саудитів та жінок у них — шиби в будинках тут крихітні.
“Ще одна заборона — триматися за руку зі своїм чоловіком на людях чи, не дай Боже, його обійняти”, — каже 33-річна Надія Райс, яка у країні вже п’ять років.
ДРУЖИНА — РАЗ, ДРУЖИНА — ДВА...
У цій країні поширене багатоженство — чоловік може мати одночасно до чотирьох дружин. Кожній із них, згідно з Кораном, він повинен приділяти однакову увагу, і кожна із них має жити в окремому домі.
“А ще батьки тут можуть обирати наречену для свого сина, і той не має права їм відмовити, — додає 28-річний Сергій Слюсар, який живе в Саудівській Аравії майже рік. — Такий вибір вони роблять, ще коли дітям 12 — 14 років, але одружуються ті не раніше ніж у 21 рік”.
“Утім варто додати, що в сім’ях із прогресивними поглядами ніхто не ставить вікових рамок для створення шлюбу, — каже Алла Альсарай. — До слова, родини саудів зазвичай доволі великі. У середньому подружжя має 3 — 4 дитини. Уся робота покладена на хатню робітницю (зазвичай це заробітчанки з Філіппін чи Ефіопії). Дитину доглядає няня. Однак куховарять для своїх чоловіків зазвичай саме дружини, адже сауди — доволі гидливі, і їм може бути неприємно їсти страву, приготовлену кимось чужим”.
Відповідальним за достаток у сім’ї в цій країні вважається чоловік. Зі слів Олени Закутньої, середня зарплата тут становить 1500 доларів.
“І хоч жінки в Саудівській Аравії тепер теж мають право здобувати освіту й працювати, більшість із них усе ще залишається на утриманні чоловіка, — розповідає Алла Альсарай. — Загалом же за останні п’ять років країна зробила великий крок уперед щодо дотримання рівності між чоловіками і жінками. Тепер, наприклад, місцеві жінки можуть працювати на заводах чи на будівництві. А два роки тому їм дозволили не носити, якщо хочуть, абаю — закрите традиційне вбрання. Утім скромний одяг із довгими рукавами та закритими ногами досі обов’язковий. Його не можна знімати навіть на громадських пляжах. Та ходити в традиційному одязі — ще те випробування, адже влітку температура повітря в Саудівській Аравії може перевищувати 50 градусів, а взимку — не опускатися нижче +30”.
БРАТИ ЇЖУ ЛІВОЮ РУКОЮ? СХАМЕНІТЬСЯ!
“Коли ми летіли із Саудівської Аравії в Дубай, мій чоловік проявив галантність і пропустив мене уперед. Співробітники аеропорту заборонили так робити, адже в Саудівській Аравії чоловік завжди має бути першим, жінка повинна йти трохи позаду, — каже Наталія Райс. — Ще, пригадую, працівники аеропорту пригощали приїжджих солодощами. Коли черга куштувати дійшла до мене, співробітник різко відсмикнув тацю, адже я потягнулася за смаколиками лівою рукою. Виявилося, у мусульманській культурі ліва рука вважається брудною, і пропонувати або брати нею їжу — велика ганьба. Бо лише лівою рукою тут прийнято митися після візиту у вбиральню (де немає туалетного паперу — тільки шланг із лійкою)”.
А ще, за словами Наталії Шостак, у цій країні в жодному разі не можна сидіти, поклавши ногу на ногу так,
щоб ступня була повернута до співрозмовника. “Це вважається найвищим ступенем зневаги, — каже вона. — Ступні мають стояти на підлозі”.
ЧАС МОЛИТВИ — МАГАЗИН ЗАЧИНЕНО
Саудівська Аравія — країна шаріату, тобто її законодавча система опирається на іслам. Відтак у ній діє релігійна поліція — Комітет із заохочення чесноти і запобігання пороку. Тож слово “гріх” тут практично дорівнює слову “злочин”.
Покарання за кримінальним законом передбачають і обезголовлення, і закидання камінням, і ампутацію, і шмагання батогом. Важкі кримінальні злочини — це не тільки вбивство, згвалтування, пограбування і крадіжка, а й зрада, гомосексуалізм, відьмацтво. До слова, за такі закони Саудівську Аравію часто критикують правозахисні організації.
“У Саудівській Аравії традиційний мусульманський уклад життя, — пояснює Сергій Слюсар. — Молитися п’ять разів на день — обов’язково. У цей час приватні та громадські місця зачиняються на 30-хвилинну перерву. Утім якщо, наприклад, клієнт зайшов по каву, і кав’ярня раптово зачинилася, його все ж обслужать, та нових гостей у час молитви не впускатимуть”.
Олена Закутня додає — для саудитів релігія на першому місці. “Також серед них є так звані релігійні расисти, які не поважають інших релігій. Наприклад, нещодавно таксист розповідав мені, що Ісус — дуже поганий”, — згадує жінка.
УКРАЇНА — РАЙСЬКИЙ КУТОЧОК
Так вважає чимало саудитів, адже в їхній країні клімат переважно пустельний. Лиш на південному заході є гори — на цих теренах вирощують овочі, фрукти та навіть каву. На заході країна омивається Червоним морем та ділить його береги з Єгиптом.
На сході — Перська затока, яка є джерелом нафти та газу: завдяки цим енергоресурсам Саудівська Аравія — впливовий член Організації країн — експортерів нафти. “Мабуть, у жителів Саудівської Аравії є певне відчуття нестачі природи, — каже Сергій Слюсар. — Адже кущі, квіти, трави та інші звичні для нашого ока природні об’єкти тут вважаються розкішшю. А ще повітря в Аравії мало насичене киснем. Тож Україна для туристів звідти — справді наче ковток свіжого повітря”.
Олена Закутня додає — нині в її місті +43. “Для більшої частини території Саудівської Аравії така спека — звичне явище, а дощ — велике щастя! — каже вона. — Утім хай там як, та саудити дуже люблять свою країну й жити за кордоном більшість із них не хоче”.
ФАКТИ
* Королівство Саудівська Аравія — найбільша за площею арабська держава Передньої Азії. Вона міститься на Аравійському півострові, займаючи більшу його частину.
* Саудівська Аравія — теократична монархія. Державним та релігійним лідером є король з династії племінних вождів Аль-Сауд. Парламенту в країні немає. Влада короля — необмежена.
* На гербі Саудівської Аравії зображено два мечі, що символізують роди, які заснували країну, та пальму — найпоширеніше дерево країни.
* Найвідомішим містом Саудівської Аравії є Мекка, де народився пророк Магомет. Щороку Мекку відвідує близько мільйона мусульман.
* Словом “мархаба” араби вітаються, а “маасалама” використовують для прощання. “Шукран” — це “дякую”. “На’ам” означає “ні”, а “ла” — “так”. Слово “афваан” потрібне, аби попросити вибачення.
* Курбан-байрам — одна з головних подій у році для мусульман. Цьогоріч її відзначали від 20 до 23 липня. У ці дні заведено молитися, а також робити жертвоприношення Аллаху — араби ріжуть барана. Його шкуру віддають у мечеть, а м’ясо готують та з’їдають.
ДО РЕЧІ
Від початку року Україну відвідали вже більш як 15 тисяч громадян Саудівської Аравії — це учетверо більше, ніж торік. Найбільше цьому посприяло спрощення візового режиму з країнами Перської затоки і відкриття прямих авіарейсів між країнами.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із психоневрологічного інтернату, де пацієнти трудяться у саду та варять вишукані сири
