Є у квітковій колекції господаря із Тернопільщини навіть кали, які змінюють колір впродовж цвітіння — спершу вони мають білий колір, потім жовтіють і врешті стають червоними.
15 років тому на ринку в Теребовлі чоловік побачив калу в горщику і закохався у цю квітку. Спершу купив дві цибулини й висадив їх на своєму городі, потім — ще одну...
“За цей час вдалося самостійно розмножити 20 тисяч цибулин, — каже Василь Романчак із Підгайчиків. — Помітив, що найкраще розмножуються бордові кали. А загалом всі мої “підопічні” невибагливі в догляді та довго милують око — квітнуть з червня і приблизно до кінця серпня”. З
а словами господаря, кали, розростаючись, нарощують маленькі цибулинки, які слід відділяти і саджати окремо. Щоб рослина квітла, потрібно, аби цибулина виросла до 4 сантиметрів у діаметрі. Щороку на зиму, у жовтні, Василь Романчак викопує цибулини кал.
“Спочатку акуратно витягаю цибулини із землі з бадиллям, щоб не пошкодити. Далі під навісом просушую їх приблизно два тижні, обтинаю бадилля, залишаючи 1 — 2 сантиметри. Розкладаю цибулини в ящики тонким шаром, щоб гарно провітрювалися, і зберігаю у підвалі”, — розповідає пан Василь.
У травні, щойно земля добре прогріється, господар висаджує цибулини в грунт. “Кали люблять напівтінь і напівкислий грунт, — ділиться досвідом чоловік. — Під час садіння сиплю у землю попіл і комплексне мінеральне добриво. За моїми спостереженнями, органіку кали сприймають гірше. Цибулини цих квітів — отруйні, тож їх не їдять шкідники”.
Василь Романчак каже: квіткове поле — це місце, де він відпочиває і серцем, і душею та відволікається від сумних думок. Господар радо запрошує усіх охочих милуватися своїми калами та залюбки дарує екзотичні квіти друзям.