Тетяна Ковкіна — родом із села Онуфріївка на Кіровоградщині. Уже рік вона працює за штурвалом літака. Шлях до цього був непростий. Тетяна каже, що після отримання ліцензії стикнулася із гендерною дискримінацією: її не запрошували на співбесіди лише тому, що вона дівчина... Але Тетяна не здалася.
— Змалку я мріяла стати пілотесою, — ділиться Тетяна Ковкіна. — Та для навчання потрібно було багато грошей. А моя сім’я не була заможною. Тому п’ять років вчилася на інженера з аеронавігаційного забезпечення у державній льотній академії в Кропивницькому, згодом працювала за фахом. І збирала гроші на здійснення мрії.
— Розкажіть більше про вартість навчання.
— Теоретичну освіту можна отримати недорого. А от набути практичних навичок коштує немало, навіть під час навчання за держзамовленням студент має сам за це платити. Для отримання ліцензії приватного пілота слід налітати 45 годин (за заняття заплатила 10 тисяч доларів), а задля ліцензії комерційного пілота — ще 110 годин (майже 30 тисяч доларів). Навчалась приблизно два роки, поєднуючи це з роботою. Свідоцтво комерційного пілота отримала в 2014-му, а роботу — лише через чотири роки! Усе через гендерну дискримінацію.
— Які у вас сьогодні обов’язки?
— Я — другий пілот. Справа за штурвал сідає той, хто керує літаком, зліва — той, хто веде документацію, відповідає за зв’язок, моніторить політ. Другий пілот часто буває активно-пілотуючим, а командир — спостерігаючим. Під час тривалих рейсів міняємось — один летить за штурвалом в один бік, інший — у зворотному напрямку. Літаємо у різних напрямках — Анталія, Хургада, Аліканте, Барселона, Париж, бувають внутрішні рейси — до Харкова чи Львова. Нещодавно повернулася із 10-денного відрядження до Китаю.
— Як готуєтеся до польоту?
— Збираємося на брифінг із командиром, аби обговорити, на якому ешелоні (висота польоту) й за яким маршрутом (весь повітряний простір розбито трасами) будемо летіти, аналізуємо погоду, обмеження маршруту (можуть бути закриті окремі висоти). Максимальний час за штурвалом за один переліт становить приблизно 7 годин. Та за один день буває й більше перельотів, максимально дозволено бути в небі 9 годин. На тривалі рейси виходить посилений екіпаж — два командири й другий пілот, аби можна було чергуватися і відпочивати в салоні літака.
Упродовж послідовних 28 днів максимальний наліт може становити 90 годин. Іноді цю норму можна збільшувати до 112 годин 30 хвилин (за згодою льотного лікаря), але при цьому за рік показник льотного часу не має перевищувати 900 годин.
— Ваша робота позначається на здоров’ї?
— Так. Під загрозою передусім серцево-судинна система, адже робота дуже стресова. Крім того, пілоти багато часу проводять на висоті, де підвищений рівень радіації, тож йдеться і про дози опромінення.
До речі, цьогоріч Україна приєдналася до світових стандартів, відповідно до яких було змінено один норматив. Якщо раніше пілотеса мала “списатися на землю” на 12 тижні вагітності, тепер можна літати до 26 тижня.
— Літаєте завжди з чоловіками-командирами?
— Так, в Україні немає жінок-командирів. Дівчат на пілотес стали навчати лише з 2000-х років, нині у цій сфері працює до десятка. Чи мрію я стати командиркою? Це серйозна відповідальність, потрібно набратись досвіду. Командир відповідає за все, навіть за підрахунки злітної ваги літака — із пасажирами, валізами, екіпажем і кухнею. Для прикладу, максимальна вага Боїнга 737-900 має становити не більш як 85 тонн 139 кілограмів, аби той злетів.
— Чи є забобони або ритуали серед пілотів?
— Перед польотом дехто вітається з літачками. До речі, ми називаємо їх за останньою літерою у реєстраційному номері. Наприклад, “А” — Альфочка (від “альфа”), “В” — Бравік (від “браво”). Під час польоту не можна розмовляти про катастрофи. Хоча навчання пілотів, починаючи з першого практичного заняття на тренажері, складається з позаштатних ситуацій — таких, як пожежа чи відмова двигуна. Під час роботи кожні пів року ми проходимо обов’язкові навчання на тренажері. Тож готові до всього.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про те, як карати кнопкодавів і прогульників у Раді
