Нагадаємо, на сьогодні є сім підстав для дострокового припинення депутатських повноважень: особиста заява, обвинувальний вирок, недієздатність або зникнення, припинення громадянства або еміграція, несумісні з мандатом обставини, невходження до фракції своєї партії або вихід з неї, а також смерть. Президент Зеленський своїм законопроектом No1027 пропонував позбавляти народних обранців мандата ще й за кнопкодавство та прогули сесійних засідань і парламентських комітетів. Та днями Конституційний суд України визнав деякі положення законопроекту No1027 неконституційними.
Рішення КС аналізуємо з юристом Богданом Бондаренком, експертом із конституційного права Центру політико-правових реформ, та Володимиром Пилипенком, кандидатом юридичних наук.
— Що саме не сподобалося КС?
Б. Бондаренко:
— КС визнав, що положення цього законопроекту не відповідає частині 1 статті 157 Конституції України, оскільки звужує права людини та громадянина. Тобто мета побороти кнопкодавство хороша, але це треба робити не методом позбавлення мандата, така санкція надто жорстка. Постає питання, а яким іншим методом боротися з кнопкодавством? Парламент уже ухвалив закон, який встановлює кримінальну відповідальність та штраф за неперсональне голосування. Це жорсткіше покарання, ніж втрата мандата, людина за кнопкодавство матиме судимість. Але я вважаю, що втрату мандата варто було б запровадити, адже штраф не вплине на ситуацію з неперсональним голосуванням.
В. Пилипенко:
— А я вважаю висновок КС щодо цієї норми правильним. Тому що втрата мандата (без рішення ВР) на підставі встановлення судом лише самого факту будь-якого “неособистого голосування” — безвідносно до характеру дій парламентаря, обставин, за яких такий факт мав місце, без установлення природи особистої участі депутата та без урахування того, що стосовно його поведінки можуть виявитися обставини пом’якшувального характеру, — не відповідатиме вимозі домірності (важкості покарання. — Авт.).
— А чому неконституційним є позбавлення мандата за прогули?
Б. Бондаренко:
— Президент пропонував позбавляти народних депутатів мандата за відсутність на понад третині засідань парламенту та комітету без поважних причин. КС зауважив, що в законі не конкретизовано фразу “без поважних причин”, що вона незрозуміла. Але ж усі варіанти поважних причин у законі прописати неможливо. Це може встановлюватися лише судовою практикою. А те, що КС не розуміє, що таке поважні причини, є лише оціночним поняттям.
— Що означають ці висновки КС?
— Якщо КС визнає, що якась норма законопроекту не відповідає частині 1 статті 157 Конституції, то далі за цей законопроект голосувати не можна, бо його частини визнані такими, що не відповідають Основному закону. Тож треба відкликати цей законопроект і подати новий, з урахуванням висновків КС. Але це можна зробити не раніше ніж через рік.
Існує і другий варіант: запропонувати 150 нардепам внести поправки до законопроекту, врахувавши висновок КС, і знову його подати на розгляд Конституційного суду. Якщо в КС не виникне більше зауважень, то його можна буде виносити на голосування.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про гвинтокрили, які хоче придбати Міноборони
