Найшвидші та найбільші метеори виблискуватимуть жовтим та помаранчевим кольорами, менші — зеленим.
Учені вважають цей зорепад найяскравішим у році. До того ж Леоніди — найстрімкіші. Ці частки комети Темпеля — Таттла потрапляють в атмосферу Землі зі швидкістю 71 кілометр за секунду. Саме крізь хвіст цієї комети й проходить наша планета щороку в листопаді.
— Інтенсивність яскравих спалахів може становити 15 — 20 метеорів на годину, — каже Володимир Кажанов, астроном. — До слова, радіант (уявна точка на небосхилі, з якої “висипаються” метеори) Леонідів розташований у сузір’ї Лева — звідси й назва. А сам метеоритний дощ утворюється з речовини, яку втрачає велика комета, коли пролітає поблизу Сонця. Власне, коли Земля проходить через хвіст комети, її частинки спалахують в атмосфері. І ми бачимо зоряні дощинки.
Комету, з якою пов’язаний метеорний потік Леоніди, майже одночасно відкрили астрономи ще два століття тому. Німецький науковець Ернст Темпель описав цю комету у грудні 1865-го, а американець Горас Таттл — у січні 1866 року. 17 листопада 1966-го дослідники космосу спостерігали один із найпотужніх метеорних дощів. Тоді за 15 хвилин фіксували тисячі метеорів. А у 1999-му, 2000-му та 2001-му нарахували від 2 до 5 тисяч метеорів на годину.
Найкраще цей зорепад спостерігати після опівночі. Щоправда, цьогоріч пік Леонідів збігається з повнею, тож світло Місяця дещо затьмарюватиме картину. Проте за містом, там, де немає яскравого освітлення, усе ж є шанс побачити зорі, що падають, неозброєним оком.
До речі, також буде нагода спостерігати “зустріч” Юпітера з Місяцем. Можливість побачити це астрономічне явище буває не частіше ніж раз на рік. 17 листопада п’ята від Сонця та найбільша планета Сонячної системи зійде увечері та яскраво сяятиме поряд з супутником Землі. А через три дні, 20 листопада, на “побачення” з Місяцем вийде Марс. Це теж доволі рідкісна подія на зоряному небі. З’єднання планет насправді є оптичною ілюзією. У цей час космічні об’єкти перебувають візуально поряд, але насправді їх розділяє велика відстань.
