Якось сини Віталія Незамая з Литвинця, що на Черкащині, побачили в інтернеті відео, як трирічний хлопчик катається на мінімотоциклі. Тоді й загорілись ідеєю мати в сім’ї такий байк. Утім коштує він надто дорого. Тож батько вирішив сконструювати транспортний засіб самотужки.
“У мене був двигун від старенької бензопили “Дружба-4”, 1972 року випуску, який купив на пункті прийому брухту. Його я підрихтував, — розповідає пан Віталій. — Далі став збирати решту деталей, більшість з яких також знайшов поміж брухту”.
Колеса взяв від садової тачки, кермо та гальма — від велосипеда, ланцюг і ручку газу — від мопеда. Передню вилку зробив з амортизаторів автомобіля “Ланос”. Також використав деякі деталі від старої бензопили “Урал”, а бак — від “Дружби”. Багато деталей пан Віталій виготовляв власноруч. Допомагав батькові і 11-річний син Славко.
“Найскладніше було зробити раму, — продовжує співрозмовник. — В інтернеті таких креслень не знайшов. Тож довелося відштовхуватися від конструкції звичайних заводських мотоциклів, яку зменшив пропорційно в шість разів. Аби провести розрахунки нахилів, визначити точні місця розміщення штатних деталей та змонтувати систему автоматичного натягування ланцюга, згадав шкільний курс фізики! Раму зварив із профільної труби розміром 15х15 і товщиною 2 мілімет-ри. Каркас для сидіння виготовив з листового прокату. Загалом на створення мінібайка витратив чотири місяці, обійшовся він нам у три з половиною тисячі гривень”.
Висота дитячого мотоцикла — 40 сантиметрів, довжина — 70, важить 37 кілограмів. До максимальної швидкості 52 кілометри на годину розганяється за 12 секунд! На 100 кілометрів витрачає 5,5 літра бензину.
На 100 кілометрів витрачає 5,5 літра бензину.
Вантажопідйомність мінібайка — 110 кілограмів. Двигун потужністю чотири кінські сили дає змогу з легкістю долати будь-які підйоми, а завдяки двопідвісній системі з амортизаторами при їзді майже не відчуваєш ям та вибоїн на дорозі.
“Управляти байком досить легко, — каже чоловік. — На кермі розташовані лише ручка газу та два важелі переднього і заднього гальма. У моторолері не перемикаються швидкості. На холостих обертах він стоїть на місці. А досить додати газу — завдяки відцентрованій муфті відбувається зчеплення, і мінімотоцикл плавно рушає з місця. Для дитини це дуже зручно”.
Час від часу батько дозволяє Славкові сідати за кермо моторолера і їздити сільською дорогою під його наглядом. Ну і сам залюбки катається! “Враження від таких поїздок — незабутні, — каже пан Віталій. — Не зрівняти з автомобілем, мопедом чи велосипедом”.
До речі, Віталій Незамай за освітою кухар, а працює сторожем. У вільний від роботи час займається конструюванням різноманітної техніки. За власними розробками виготовив токарний верстат, напівавтоматичний електрозварний апарат та інші пристрої для обробки металу. Нині завершує роботу над мінітрактором для роботи на присадибній ділянці.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про село, де на коня вдягають вінок та гірлянди і вирушають з ним до осель неодружених дівчат
