Вирушити до Болгарії чоловіка спонукало знайомство в соцмережах із тамтешньою дівчиною. “Я захотів продовжити наше спілкування наживо. Тепер бачуся з коханою щотижня”, — каже він.
Інформацію про роботу Максим знайшов в одній зі спільнот у соцмережі. Дізнався, що фірма має заводи у багатьох країнах світу, а офіс компанії є навіть в Одесі, тож вирішив подати туди заявку.
“Мене попросили надіслати фото закордонного паспорта, військовий квиток, диплом про освіту (я закінчив будівельне училище, тож відправив документ про це) і заповнити анкету, де були запитання, зокрема, про кваліфікацію та досвід роботи, — каже він. — Після цього близько місяця чекав, чи схвалять мою кандидатуру”.
Оформлення документів тривало ще близько місяця — за цей час узгодили тримісячний контракт, де було вказано, зокрема, графік роботи, оплату за неї.
“Оскільки мене оформила компанія, представництво якої є в Україні, я поїхав на роботу в Болгарію як у відрядження, — пояснює чоловік. — Після нього планую повернутися в Україну й звернутися до роботодавця по дозвіл на працевлаштування. Якщо отримаю його, зможу оформити візу типу D, яка дозволяє перебувати на території Болгарії тривалий час. Утім ця процедура нелегка. Болгарський роботодавець, який зацікавлений у послугах трудового мігранта, має звернутися в регіональне відділення Національного агентства зайнятості Болгарії із заявою та всіма супровідними документами, а також пояснити, чому компанія залучає саме іноземця, і довести, що на ринку праці ніхто з місцевих не претендує на цю вакансію...”
УМОВИ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТКИ
“У мої обов’язки входить складання акумуляторів. Коли виходжу на заміну, то також готую до них пластини, — розповідає Максим. — Робочий день із перервою триває вісім годин. Робочий тиждень — п’ять днів. Моя зарплата — 600 євро на місяць (близько 18 тисяч гривень). Вона формується так: якщо місяць відпрацював без прогулів, то отримуєш 520 євро, до цієї суми додається 50 євро компенсації на харчування і 21 євро на проїзд. До речі, ми на роботу ходимо пішки, щоб зекономити ці гроші, — дорога забирає 15 — 20 хвилин. Додам, що вартість оренди житла, інтернет та загалом комунальні сплачує роботодавець”.
Чоловік живе у трикімнатній квартирі разом із трьома колегами.
“Раз на день я харчуюся в їдальні при заводі. Якщо працюємо в першу зміну, обідаємо після роботи, якщо у другу зміну — перед роботою”, — розповідає Максим.
Життя у Дробичі недороге, каже чоловік. “Ціни на продукти приблизно такі ж, як в Україні. Хліб коштує 1,50 лева (орієнтовно 23 гривні), молоко 2 — 2,50 лева (31 — 39 гривень)”. А от сигарети, каже Микола, тут набагато дорожчі — ціна стартують від 5 левів (близько 80 гривень).
Щовихідних Максим їздить до столиці Болгарії — Софії, щоб зустрітися зі своєю дівчиною. Дорога туди і назад коштує 60 левів (близько 1000 гривень). “Наразі робота та життя тут подобаються, тож планую надалі працювати у Болгарії”, — каже Максим.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про вартість товарів і послуг у Тель-Авіві
