Людмила Крищук з прикарпатського Галича цієї весни та літа збирала цвіт глоду, бузини й липи. Тепер загатовляє м’яту польову, яку ще називають кінською або котячою.
“У нашому місті є закупівельник, — розповідає жінка. — Кілограм сушеного цвіту липи купує по 200 гривень. Хоча я чула, що деякі люди продають і по 400 — 450. А за квіти бузини дає 60 гривень за кілограм. Ну це дуже дешево. Сподіваюся, що, може, вдасться знайти покупця, який запропонує більшу ціну. Бо праця нелегка. За кінську м’яту, яку зараз збираю по лугах, обіцяють 80 гривень за кілограм, за материнку — 45 гривень. Всі трави повинні бути добре висушені. От тепер маю 6 кілограмів цвіту липи. Якщо продам по 200 гривень, то зароблю 1200 гривень”.
Пані Людмила каже, що заготівлею лікарських рослин може хоч трохи покращити свій матеріальний стан. “Маю нещасні 3000 гривень пенсії, — зітхає співрозмовниця. — А виживати якось треба. Торік восени назбирала за тиждень 100 кілограмів плодів шипшини й заробила 1500 гривень. Це ж пів пенсії моєї”.
Загалом нині є де збувати лікарські рослини. Звісно, ті, хто заготовляє цю сировину, шукають покупців, які краще заплатять.
— В Україні декілька великих компаній купують лікарські рослини й експортують їх або ж продають нашим фармвиробникам, — каже Назар Приведенюк, завідувач відділу технології вирощування лікарських рослин дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН. — Українські ж фармацевтичні компанії мають плани виготовлення ліків на рік. Торік наша країна експортувала приблизно 6 тисяч тонн лікарських рослин, а завезла з-за кордону — 2 тисячі тонн. На внутрішньому ринку в нас щороку споживається 4 — 6 тисяч тонн цієї сировини.
У профільних спільнотах соцмереж користувачі часто розміщують оголошення про купівлю-продаж лікарських рослин. До них доєднуються як представники великих трейдерських компаній, так і власники невеликих підприємств, які займаються виробництвом фіточаїв, продавці, що торгують лікарськими травами на ринках. Тож нині продати заготовлену сировину, знайти покупця значно простіше, ніж це було 10 — 20 років тому.
— А як формуються ціни на сировину? Чому за кілограм квітів волошки платять 800 гривень, а за кілограм листя кропиви — лише 70?
— Збір волошки вручну займає дуже багато часу. До прикладу, за кілограм цвіту нагідки лікарської дають 300 — 350 гривень. Та його легше збирати, бо квітка нагідки більша, ніж у волошки синьої. До слова, 800 гривень платять саме за квіти волошки, а якщо збирати лише пелюстки, то кілограм такої сировини коштуватиме 1500 — 2000 гривень. Для цього потрібно зібрати дуже багато сировини. А її вага при висушуванні суттєво втрачається. 10 кілограмів квітів волошки (за день реально зібрати не більше як 6 кг) після висушування важитимуть лише 1,7 кілограма. Ба більше. Всі лікарські рослини потрібно ще й правильно сушити, при температурі не вищій за 50 градусів. А ті, які містять ефірні олії, — не вищій за 40 градусів.
Скажімо, цвіт липи коштує 200 — 400 гривень за кілограм. Здавалося б, що його теж нелегко збирати. Та за день можна заготовити значно більше цієї сировини, ніж цвіту волошки. І слід розуміти, що ніхто волошки не збирає у дикій природі. Її культивують. Тому це передбачає витрати на обробку поля, насіння тощо.
— Чи перевіряється якість заготовлених лікарських рослин?
— Так, і за різними параметрами. Зокрема, сировину перевіряють на вміст біологічно активних речовин. Що їх більше, то вартість сировини може бути вищою. Приміром, у м’яті, чебреці, материнці, шавлії визначається вміст ефірних олій. А у валеріані лікарській — валеріанової кислоти та валепотріатів (складних ефірів органічних кислот і специфічних спиртів). Якщо ці трави використовуються у харчовій промисловості, для виготовлення фіточаїв, то не надто принципово, скільки в сировині біологічно активних речовин. Але для фармацевтичної промисловості це дуже важливі параметри.
Крім того, заготовлену сировину, особливо, якщо її експортують, перевіряють на наявність залишків пестицидів, важких металів та інших шкідливих сполук. Тим, хто збирає лікарські рослини, відомо, що не слід заготовляти їх у місцях поблизу автошляхів. Адже можливе потрапляння на цвіт та листя продуктів згоряння паливно-мастильних матеріалів.
Тепер сировину також перевіряють на наявність алкалоїдів (фармакологічно дуже активних речовин, іноді отруйних або з дією як у наркотиків). Річ у тім, що довкола ростуть певні види отруйних рослин. Їхні частинки можуть випадково потрапити на зібрану лікарську сировину.
