У цій обителі нині перебуває двоє монахів. Оскільки монастир — серед лісу, то інтернету тут немає (але є кіт на кличку Вайфай). Монахи вирощують зернові, овочі та зелень. Варять у печі. Як влаштований побут ченців і чому вони вважають, що сучасному християнину не варто зосереджуватись на пошуку ікон чи інших атрибутів для зцілення? Про це та інше — читайте далі.
Святогірський чоловічий монастир Положення ризи Пресвятої Богородиці (ПЦУ)
Дата заснування: 1989 р.
Головні святині: на місці об’явлення Богородиці є джерело із цілющою водою.
Розташування: урочище Свята Гора неподалік села Ушня, Львівська область.
1 ІСТОРІЯ
Монастир стоїть у залісненій місцевості, між селами Ушня та Білий Камінь — в урочищі Свята Гора. За переказами, під час одного з татарських набігів (XV — XVI ст.) люди із сіл довкола Святої Гори переховувалися в лісі. Та в них швидко закінчилася вода. По неї потрібно було йти в Ушню, а татари чигали на всіх стежках. Тож залишалося померти від спраги або від меча. Люди стали молитися. І побачили Пресвяту Богородицю. Вона наступила на камінь — і з-під нього потекла вода.
Що було далі на цьому місці — достеменно не відомо. Є лише згадки, що наприкінці 1940-х років на Святій Горі збудували каплицю, куди віряни приходили молитися.
“А 6 вересня 1948 року на вершині гори знову об’явилася Божа Матір, — розповідає 29-річний ігумен Онуфрій Дзюпин, настоятель Святогірського чоловічого монастиря Положення ризи Пресвятої Богородиці (ПЦУ). — За переказами, діти, які неподалік пасли худобу, побачили у лісі яскраве світло. Налякавшись, побігли додому, та невдовзі повернулися із батьками. Коли вийшли на гору, то побачили серед ще зелених дерев один клен, листя якого пожовкло. А на цьому листі залишились відбитки з образом Богородиці”.
У 1972 році капличку, а також джерело біля неї знищили комуністи. А наприкінці 1989-го жителі Ушні зі священником Мар’яном Балашем відбудували дерев’яну каплицю. Тут щонеділі проводили молебні та акафісти.
“З 1999 року розпочалися піші прощі до Святої Гори. А згодом — у 2002 році — тут спорудили криницю над відновленим джерелом і заклали камінь під монаший дім та церкву Положення ризи Пресвятої Богородиці, — веде далі ігумен. — Освятили монастирський храм у 2008 році на честь празника Положення чесної ризи Пресвятої Владичиці нашої Богородиці у Влахерні, який випадає 15 липня”.
Крім церкви, тут збудували приміщення для шістьох монахів із келіями та трапезною. У 2012 році освятили другий храм монастиря. Це церква святого Онуфрія, датована 1774 роком, — її перенесли на Святу Гору з села Бісковичі. Влітку богослужіння звершуються у храмі Положення ризи Пресвятої Богородиці, а взимку — в церкві святого Онуфрія.
2. СВЯТИНІ
Із джерела, на місці якого об’явилася Пресвята Богородиця, дотепер витікає вода.
“Вона допомагає зцілюватися від різних недуг тим, хто з вірою просить про це у Бога, — каже отець Онуфрій. — Я знаю особисто людей, які зцілились тут, та поки що свідомо не поширюю інформацію про ці випадки. Адже звернув увагу, що люди занадто зосереджуються на факті чуда і не думають про його духовний зміст.
Доки не побачу, що ті, хто отримав Боже зцілення, осягнули його суть, не хочу розповідати про ці чуда. Чому Господь творить чудеса, зокрема зцілює від хвороб? Скажете: бо Він любить нас. Так, але не лише з цієї причини. А ще й для утвердження і збагачення нашої віри. Утім чимало людей нині чекають лише чуда для оздоровлення тіла, а от про віру, про свою душу не дуже дбають. Також я певен — не треба шукати ікон, які допомагають зцілитись, наприклад, від раку чи інших хвороб. Молитви будуть почуті Богом і поряд з іншими образами. Адже Господь завжди біля нас”.
3. ЖИТТЯ МОНАСТИРЯ
У Святогірській чоловічій обителі Положення ризи Пресвятої Богородиці в теплий та холодний сезон дотримуються різного розкладу. Теплої пори о 7.00 в храмі читають ранкові молитви, звершують полуношницю, поминають живих і померлих. Опісля — сніданок. А поснідавши, насельники монастиря ідуть працювати. Роботи в теплий період року — багато. Потрібно заготовити дрова, попрацювати у полі, доглянути клумби.
“Цього року сіяли жито, вирощували кукурудзу, картоплю, інші овочі та зелень, — каже ігумен Онуфрій. — Також доглядаємо курей. А донедавна із живності у нас були хіба що коти (усміхається). Їх троє — Рижик, Гарфілд та Вайфай. Чому Вайфай? Назвали його так, бо часто діти, які приїжджали у монастир на екскурсії, питали, чи є в нас вайфай, у сенсі — інтернет. І вони засмучувались, коли ми відповідали: “Ні”. А тепер, як питають про вайфай, ми кличемо цього кота, і дітей це неабияк веселить”.
На територію монастиря часто забігають козулі — адже подвір’я не огороджене. А ще в лісах довкола монастиря ростуть білі гриби. “Дуже люблю їх збирати”, — каже ігумен.
Зимової пори у монастирі більше часу присвячують молитві. Зокрема, у піст звершують богослужіння від ранку до обіду.
Хоч обитель — посеред лісу, тут є електроенергія, а зі свердловини провели у монаший дім воду. “Їсти ж ми варимо в печі на дровах. Зазвичай це прості страви — супи, картопля чи якась крупа, а також салати з овочів”, — додає ігумен.
4. ЛЮДИ СВЯТОГІРСЬКОЇ ЧОЛОВІЧОЇ ОБИТЕЛІ ПОЛОЖЕННЯ РИЗИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Братія монастиря сьогодні складається із ігумена та одного ченця — 33-річного ієромонаха Рафаїла. В обителі також перебувають послушники, які ще не складали чернечих обітниць. Тепер їх троє.
“Я прийняв чернечий постриг і священничу хіротонію шість років тому, а ігуменом монастиря став у 2017- му, — розповідає про себе отець Онуфрій. — До того як вступити у семінарію, навчався у будівельному коледжі. Опісля одразу хотів піти в монастир. Проте парафіяльний священник порадив вступити у семінарію, здобути богословську освіту.
Під час навчання у семінарії я вагався — варто чи ні ставати монахом. Коли читав праці святих Отців — сумніви розвіювалися. А як повертався до світських клопотів, розваг з друзями — прагнення жити в монастирі зникало.
Якось, ще студентом-четвертокурсником, я вирушив до Манявського скиту на Івано-Франківщині. В обителі перебував тиждень — після цього зателефонував батькам та повідомив, що піду в монастир. Тато не заперечував, а мама плакала...”
Із отцем Рафаїлом ігумен Онуфрій познайомився у Львівській духовній семінарії. Шляхи семінаристів на якийсь час розійшлися. Ієромонах Рафаїл приймав чернечий постриг після закінчення семінарії Московського патріархату в Черкасах. Попри заборони, іноді приїжджав у Святогірський монастир Положення ризи Пресвятої Богородиці. А вже з 2019 року — монах обителі на Святій Горі.
“Отець Рафаїл любить фізично працювати, робота на полі для нього — задоволення, — каже ігумен Онуфрій. — А ще він музикант — уміє грати на скрипці”.
Цінні поради від намісника
Прощайте тих, хто вас кривдить, і намагайтеся ніколи та нікого не ображати.
Вранці після сну слід поблагословити свій день — помолитися, щоб Бог допоміг належно прожити його. Не нехтуйте цього.
Регулярно розмірковуйте, чи ви добрий християнин, що хорошого, а що поганого робите. Щоб краще розібратись у собі, раджу читати духовну літературу, а також спостерігати за людьми, які прагнуть жити згідно із заповідями Божими, — вони стануть прикладом для вас.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що і навіщо вигадує Росія про пережите нами у 1930-ті
