Багаторічна епопея принципового судового спору з Москвою щодо належності експонатів кримських музеїв завершилася перемогою України. Експерти кажуть: це рішення стане потужним прецедентом в інших схожих судових процесах України проти Росії.
“Виставка була сформована наприкінці 2013 року з експонатів Музею історичних коштовностей України, Одеського археологічного музею, Керченського державного історико-культурного заповідника, Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди і Національного заповідника “Херсонес Таврійський”, — каже Наталія Панченко, завідувачка філії “Скарбниця Національного музею історії України”. — Ці музеї готували виставковий каталог спільно із стороною, яка приймала. Спочатку виставку експонували у Бонні, а згодом перевезли до археологічного музею Алларда Пірсона, що в столиці Нідерландів”.
“Термін перебування виставки за кордоном сплив 28 травня 2014 року, — додає Сергій Кот, доктор історичних наук. — Після цього експонати київських установ були майже одразу повернуті в Україну. А ось повернення артефактів з кримських музеїв затягнулося — після окупації півострова Російською Федерацією, Москва заявила про своє право на отримання цих експонатів напряму від організаторів виставки без участі Києва”.
— Що було далі?
Н. Панченко:
— Міністерство культури України видало розпорядження повернути речі з кримських музеїв на материкову Україну. Для цього був визначений зберігач — Національний музей історії України. Оскільки Музей Алларда Пірсона був зв’язаний з кожним музеєм прямими договорами на експонування, він не міг взяти на себе від- повідальність за виконання розпорядження Мінкульту. Тому музейники демонтували виставку, здійснили її експертну оцінку, застрахували і залишили в себе на зберігання до вирішення питання між сторонами.
С. Кот:
— 14 грудня 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення експонатів виставки в Україну. Ключовими аргументами на користь нашої держави став доведений факт про належність експонатів до державної частини Музейного фонду України. А музеї, у яких вони перебували до виставки, були не власниками, а лише розпорядниками державного майна у формі музейних цінностей. Тепер це рішення Окружного суду підтвердив й Апеляційний суд.
— Наскільки коштовні ці артефакти?
— Експонати з кримських музеїв дуже цінні не тільки для України, а й для культурної спадщини всього світу. Колекція налічує пам’ятки пізніх скіфів і сарматів. Там наявні вироби із золота, дерева, кісток.
— То чи можна вважати рішення Апеляційного суду в Амстердамі остаточним?
— Росія ще може подати касацію. Але малоймовірно, що ухвалене рішення буде переглянуто.
— До слова, скільки Україна має сплатити за зберігання історичних цінностей?
Н. Панченко:
— На 11 вересня Україна заборгувала Музею Алларда Пірсона в Амстердамі 122 тисячі євро. Наша держава згодна компенсувати витрати, адже зберігання таких цінних речей потребує особливих умов.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про карантинні правила, які діють за кордоном