Микола Заболотний, вчитель фізики, інформатики та математики з села Лучинець, за останні пів року відправив на фронт уже понад 30 безпілотників.
“Я пройшов відповідне безплатне навчання, успішно склав екзамен, і мені дали дозвіл на виготовлення БпЛА, — розповідає 63-річний Микола Заболотний. — Перший дрон зробив на честь свого учня Руслана Ковтуна, який поліг у бою на Донеччині. Мені хотілось якось увіковічити пам’ять воїна. А ще — помститись росіянам за нього. Потім став співпрацювати з місцевою волонтеркою Вікторією Іванишеною, котра створила громадську організацію “Крила янгола — Пам’ять героїв”. Ми об’єднали наші зусилля. Вікторія допомагає зі збором коштів, на які купуємо компоненти БпЛА. За шість останніх місяців я виготовив 30 дронів, які вже виконують свої завдання на передовій. Кожен з них має ім’я полеглого воїна не лише з нашої, Вендичанської громади, але і з сусідніх. А одну десятидюймову “пташку” я склав на честь безвісти зниклих бійців. Співпрацюємо з різними бригадами, підлаштовуємось під їхні запити”.
Микола Заболотний майструє дрони у своєму робочому кабінеті перед уроками чи після них. Учні добровільно долучаються до процесу. “Спершу збираю докупи всі комплектуючі, паяю їх, “прошиваю” дрон з допомогою відповідного програмного забезпечення, ставлю камери — денні або нічні, — додає вчитель. — Опісля чіпляю “пташці” крила та відправляю її на тестування. Якщо все добре, наклеюю наліпки з іменем полеглого бійця та надсилаю дрон на фронт. Родичі загиблих кажуть: хоч їхніх синів, батьків чи братів уже нема на цьому світі, вони далі “воюють” завдяки моїм дронам. Переконаний, що в наших школах має обов’язково бути факультатив із виготовлення безпілотників. Усім треба працювати на перемогу”.
