15 березня у християн східного обряду почався Великий піст, який триватиме до першого травня. Щороку священники закликають нас відмовлятися у цей період не лише від тваринної їжі, а й від улюблених справ — аби продемонструвати Господу свою повагу й любов. А як постять самі служителі Церкви?
“Я і моя дружина Ярослава вважаємо, що піст допомагає вивести себе із зони комфорту, — каже 48-річний отець Андрій Березівський, який служить у храмі Христового Воскресіння УГКЦ. — Ми відмовляємося від продуктів тваринного походження у певні дні, не вживаємо спиртне, обмежуємо себе в перегляді телебачення та користуванні соцмережами. Я читаю духовну літературу — зазвичай 1 — 2 книги за час Великого посту. Дружина має додаткові щоденні молитви.
Вважаю, що піст — це спортзал для душі. Завдяки відмові від щоденних речей ти стаєш сильнішим, тренуєш власне терпіння та силу волі. І після закінчення “тренування” відчуваєш піднесення — бо стаєш ближчим до Бога”.
***
“Посту я дотримуюсь з 12 років, ще тоді прислуговував у храмі й знав, наскільки важливі обмеження напередодні Великодня, — ділиться протоієрей Анатолій Харук, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ. — У час посту ми з дружиною Галиною щосереди та щоп’ятниці їмо лише хліб та п’ємо лише воду. В інші дні не вживаємо м’яса, молочних продуктів. Таке утримання в їжі стало для нас звичкою. Зі Страсної п’ятниці стараємось взагалі нічого не їсти та постійно перебувати в церкві, п’ємо лише солодку каву чи чай. І вже на Великдень куштуємо освячені продукти.
Загалом, під час посту намагаємось вживати більше духовної їжі: читаємо релігійну літературу, переглядаємо фільми на таку ж тематику, більше молимося. Це дозволяє нам відчути духовне піднесення та близькість з Богом”.
***
“У час посту я обмежую себе в їжі та перегляді телебачення. І також відмовляюся від кави, яку дуже люблю, — розповідає 35-річний Роман Братковський, отець храму Преображення Господнього (УГКЦ). — Моя дружина Христина відмовляється на час посту від соцмереж. Наших дітей, яким 6, 9, 11 років, ми не змушуємо постити. Але водночас у середу і п’ятницю готуємо лише пісні страви, тому діти, можна сказати, у ці дні теж мають обмеження в їжі.
Я закликаю всіх на час посту обмежити себе в улюблених справах, особливо тих, які відбирають дуже багато часу: маю на увазі гортання соціальних мереж, перегляд телебачення, порожні балачки по телефону... Краще використати цей час на налагодження стосунків з рідними, на молитву”.
***
45-річний священник ПЦУ Ростислав Процанін, його дружина Людмила та 15-річний син на час посту в середу і п’ятницю намагаються не їсти м’яса, солодощів.
“Також ми у час посту майже не дивимося телевізор, не користуємося соціальними мережами (хіба потрібно вирішити надважливе робоче питання). Вишиваємо ікони та рушники, — розповідає Ростислав Процанін, настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ. — Буває, що у час посту нас запрошують на гостину, та ми відмовляємо. Адже піст — не час для розваг”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про життя невеликої громади нащадків еллінів на Чернігівщині
