Росія не поспішає допомагати Ірану. Окрім різких засуджень атак США та обіцянок невизначеної допомоги іранському народу, Володимир Путін не оголосив про постачання Тегерану жодної конкретної військової техніки. І це попри те, що в січні Москва та Тегеран підписали 20-річний всеохоплюючий договір про стратегічне партнерство, який включає військово-технічне співробітництво, зазначила в матеріалі для The Telegraph Ребека Коффлер.
Чому Кремль вагається?
За її словами, Путін все ще стикається з дилемою попри те, що напружння на Близькому Сході ніби вщухло. Іранський режим залишається в хиткому становищі, і немає жодних сумнівів щодо того, чи буде дотримано нинішнє припинення вогню.
“Нездатність надати Ірану відчутну підтримку може призвести до того, що Росія втратить нібито цінного союзника, дружбу з яким Москва любить виставляти як страшилу щоразу, коли хоче погрожувати Заходу. Але якщо Путін вирішить допомогти Тегерану переозброїтися, можливо, надавши нові системи протиповітряної оборони замість тих, що були знищені протягом останніх кількох місяців, це, ймовірно, розгніває Дональда Трампа, який може вирішити збільшити постачання летальної зброї Україні в її боротьбі проти Росії”, — пише оглядачка.
В інтерв'ю російському виданню The Gazette відомий російський політолог Федір Лук'янов розкрив причини рішення Путіна нічого не робити.
“Росія має стратегічне партнерство з Іраном, і почали розвиватися дуже крихкі та важливі відносини з американською адміністрацією, — сказав він. — Крім того, Путін має робочі стосунки з ізраїльським керівництвом. Зробити вибір явно не входило до планів Кремля”.
Путін давно підтримує ретельний баланс між Іраном та Ізраїлем, зберігаючи відкрите партнерство з аятолами та неоголошений союз з Ізраїлем. Він вважає обидва варіанти стратегічно цінними для геополітичного впливу Росії на Близькому Сході. Рішення Путіна також формуються тим фактом, що Ізраїль має велику кількість російськомовного населення за межами Росії.
Путін виправдовується
У понеділок, під час щорічного міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі, Путін спробував виправдати нейтральну позицію Росії щодо конфлікту, заявивши, що “майже два мільйони людей з колишнього Радянського Союзу та Російської Федерації проживають в Ізраїлі”, назвавши його майже російськомовною країною. Він звинуватив тих, хто називає Росію ненадійним союзником, у провокаціях.
Деякі російські ЗМІ намагалися зобразити рішення Путіна як такі, що не мають нічого спільного з Вашингтоном. Однак інші висловлювали стурбованість щодо можливих заходів у відповідь Трампа. Одне видання висловило побоювання, що, якщо домовленість про припинення вогню між Ізраїлем та Іраном буде дотримана, Трамп матиме важелі тиску на Путіна щодо врегулювання російсько-українського конфлікту.
Рішення Путіна не надавати Ірану безпосередньої допомоги – принаймні поки що – є особливо важливим з огляду на той факт, що Іран надіслав Росії значні поставки зброї для війни проти України. Серед них – балістичні ракетні системи малої та близької дальності, ракетна система Fath 360 та безпілотники Shahed-136 та Shahed-131. Допомога Ірану дозволила Росії зарезервувати більш досконалі ракети з більшою дальністю польоту для інших цілей, що дозволило б Москві краще використовувати свій арсенал на всьому полі бою в Україні.
“Відсутність взаємності з боку Москви свідчить про те, що Путін серйозно стурбований можливістю посилення підтримки України США. Це також свідчить про те, що Трамп непомітно збирає колоду карт, щоб зіграти проти Путіна, коли настане слушний час. Можливо, вони допоможуть йому нарешті виконати свою обіцянку припинити російсько-українську війну”, — пише оглядачка.
