Рустем Скібін народився у Самарканді, в Узбекистані. Майже 20 років прожив у Криму. А після анексії півострова Росією перевіз родину до Києва. Має майстерню на Подолі. “Уже стільки робіт виготовив, що ними можна було б інкрустувати багатоповерхівку, — усміхається майстер. — І кожна — з особливим орнаментом”.
Родину його матері депортували з Криму в 1944 році. “Керамікою я захопився у Самарканді, — розповідає Рустем. — У 1996 році оселився з родиною неподалік Сімферополя. Став працювати головним художником на фірмі з виробництва кераміки. Потім зацікавився національною кримськотатарською орнаменталістикою, вчився працювати з глиною. Так закохався в цю справу”.
— На ваших роботах — багато квітів. Яке значення у них закладено?
— Це образи людей. Ось, наприклад, гвоздики — старше покоління, уособлення мудрості та життєвого досвіду. Півники — символ щасливого сімейного життя.
— Скільки працюєте над одним виробом?
— Спочатку готую глину — розмочую кілька годин у воді, щоби матеріал був м’яким. Далі надаю глині форму — руками, а потім на гончарному крузі. Виріб має висохнути. У середньому це забирає дві доби. Потім шліфую — щоби поверхня була ідеально гладкою, покриваю її емаллю.
Друга частина — оздоблення орнаментом. Спершу роблю ескіз композиції на папері, але можна імпровізувати і на готовому виробі. Малюнок наношу технікою гравіювання, потім усе розфарбовую кольоровою поливою. Останній етап — обпалювання, щоб зафіксувати малюнок на поверхні.
Якщо підсумувати витрачений час — вийде півтора-два тижні.
— Які інструменти використовуєте? Яку глину?
— Орнамент карбую дуже гострим олівцем із міцним металевим наконечником. Поливою заливаю поверхню виробу через коров’ячий ріг із допомогою соломинки. Це дуже давній і складний метод. Використовую білу глину з додаванням червоної.
— Чи плануєте повернутися до Криму?
— Дуже хочу цього, але не знаю, коли зможу. Крим, яким він став після анексії, зовсім не схожий на мій рідний...
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю з Іваном Поповичем