У конструктора Олександра Геркалюка з Вінниччини оселя перетворилась на музей гітар. Їх у чоловіка вже 124. Каже — свою колекцію збирав понад 30 років.
Серед експонатів Олександра Геркалюка є рідкісні. Найбільш цінною чоловік називає “Золоту Кремону” 1965 року. “Таких у світі є лише 50 екземплярів, — розпові-
дає 69-річний колекціонер. — Тодішній президент Болгарії Тодор Живков дарував їх своїм гостям як сувенір. Вона має золотий корпус і золоті струни. Я придбав її в одного колекціонера з Києва. Гітара має документи, що це не підробка. Також цінні для мене інструменти американської фірми “Gibson” 1959 року виготовлення, “офіцерські” семиструнки, популярні у часи гусарів”.
Гітари чоловік купував на аукціонах, через інтернет, дещо дарували друзі та родичі. Більшість інструментів були розбиті чи поїджені іржею. Колекціонер їх реставрує самотужки. Каже, щоб відновити один екземпляр, потрібно іноді викласти і до 1000 гривень.
“Я захопився гітарою ще в студентські роки, після того, як почув музику “Бітлз”, — ділиться колекціонер. — А що в радянські часи придбати якісну гітару було непросто, то взявся виготовляти інструмент сам. Одну бас-гітару виготовив для друга, який служить в ООС, ще розробив гітару-тризуб. Загалом виготовив чотири інструменти. До слова, гітари потребують належного зберігання. Вони бояться холоду, тому взимку температура в кімнатах має бути не нижчою +20°C. Треба стежити, щоб не з’явилася цвіль на стінах. Це — ворог інструментів”.
Чоловік додає, що хоче, аби у Вінниці створили музей гітари. “З радістю передав би туди свою колекцію”, — запевняє пан Геркалюк.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про незвичне хобі однієї сім'ї із Рівненщини
