Пані Надія — професійна художниця. Нині викладає у Гвіздецькій школі мистецтв. Соломникарством займається понад 13 років. Розпочинала з традиційних різдвяних павуків. Виготовити тризуб 33-річна мисткиня вирішила влітку 2024-го, прочитавши вчергове новину про героїчну боротьбу наших захисників.
“Тризуб — це предковічний знак, з давних часів він був символом боротьби і свободи, — каже пані Стефуняк. — Упродовж віків наші захисники йшли в останній бій із тризубом на одязі і знаменах. Я захотіла відтворити його з допомогою того матеріалу, з яким працюю, тобто зі соломи”.
Спочатку мисткиня намалювала схему виробу. Далі вибирала матеріал. Солома для патріотичної новинки — із тритикале. “Це озимий або ярий злак (жито, схрещене з пшеницею), — пояснює. — Стебла цієї рослини тверді, тому з ними просто працювати, зокрема нанизувати на нитки й виплітати”. Виготовлений тризуб — чималенький: 98 сантиметрів завширшки і 144 — заввишки. Товщина виробу — 9 сантиметрів.
За словами майстрині, кожну соломинку завдовжки п’ять сантиметрів вона нанизувала голкою на нитки та укладала в октаедр (восьмигранник. — Авт.). Каже, що не раз доводилося в одну соломинку кілька разів просилювати тонку нитку. Позаду одного восьмигранника соломникарка прикріпила ще два. Отож виріб у розрізі складається із трьох восьмигранників. Причому внутрішні боки значно тонші за зовнішні. Через об’єм здається, що солома різного кольору, а насправді вона однобарвна. Такий ефект, зауважує моя співрозмовниця, — через природний блиск соломи. Щоб зробити великий тризуб, майстриня використала понад тисячу соломинок.
Надія Стефуняк розповідає, що злаки для майбутніх виробів висіває на власному городі в жовтні, а збирає у червні. Колір та якість соломи залежать від погоди, бо коли дощі, то “матеріал” може почорніти та зіпсуватися. Солому сушить удома, на подвір’ї, у затінку. Після просушування розділяє кожну соломинку на рівні частини. “Розділювати слід “від колінця до колінця” (від одного потовщення з вузликом до іншого. — Авт.), — зазначає мисткиня. — Угорі кожного стебла солома дуже тонка, її беруть для виплітання косичок та віночків, середня — для павуків, а нижня — для аплікацій”.
