Матвій Умрихін з Жовкви разом із пілотом В’ячеславом Тіхоновим з Житомира посіли перше місце на етапі Кубка світу з авіамодельного спорту в категорії “повітряний бій”. У змаганнях, що відбулися у чеському місті Світави, взяли участь 70 спортсменів із 17 країн.
“Матвію — 14 років, він член збірної України з авіамодельного спорту. Наступного року відбудеться чемпіонат світу в Австралії, тому Кубок у Чехії став для сина заліковим, щоб отримати туди ліцензію, — розповідає батько юного чемпіона та його тренер Андрій Умрихін. — Наш екіпаж, який виступав на змаганнях, складався з двох осіб — дитини та дорослого. Один заводив та випускав літак, в нашому випадку механіком був Матвій, другий — В’ячеслав Тіхонов, чинний військовослужбовець, пілотував. Правила для всіх однакові, поблажок для дітей немає. Якщо літак зупинявся під час бою, то було лише чотири хвилини, щоб повернути його у стрій. Мета маневрів під час виконання вправи у категорії “повітряний бій” (F2D) — відрізати шматок стрічки у супротивника і не дати йому зробити те саме. Учасники надягають спеціальні шоломи, щоби не зазнати ушкоджень, а всі бої оцінюють рефері. Було непросто виступати через те, що у Чехії дощило та був сильний вітер. Але нашому екіпажу все вдалось, і він виборов перше місце серед дорослих. Друге посіла команда з Латвії, третє — з Чехії. Свою перемогу Матвій та В’ячеслав присвятили українським захисникам. Зауважу, що через заборону польотів під час воєнного стану син не міг тренуватись. То ми приїхали до Чехії на день раніше, щоб провести хоча б кілька занять”.
Матвій Умрихін навчається у восьмому класі. В авіамодельному спорті — з шести років. А привів його туди тато, теж спортсмен і чемпіон із цього виду спорту. Торік Матвій посів друге місце на чемпіонаті світу в Польщі із моделями, зробленими власноруч.
“Авіамодельний спорт — видовищна і технічно складна дисципліна, — додає батько переможця. — Щоб досягти успіху, треба бути фізично розвиненим, швидким, миттєво реагувати, адже літаки рухаються зі швидкістю 170 кілометрів за годину. Також слід мати дуже добрі знання з математики, фізики та хімії, аби розрахувати відстань і алгоритми своїх дій, вміти працювати з металами та хімічними речовинами. Бо для літаків треба готувати самотужки спеціальне пальне”. За словами батька, у вільний від шкільних уроків та занять авіамодельним спортом час Матвій займається програмуванням — саме з цим напрямком хотів би пов’язати своє майбутнє.
