Це найбільше зафіксоване досягнення у світі. Для цього юному спортсмену знадобилася 1 година 37 хвилин. Уявімо: це приблизно 134 удари на хвилину.
“Андрійкові любов до футболу передав я, бо займався ним довгий час, — розповідає тато хлопчика Андрій Панів-старший. — Син прийшов у цей спорт у 8 років. Спершу грав у селі Мшана, далі у Городку. Згодом мені запропонували стати тренером футбольної команди “Сокіл” у Мшанах, тоді вже я опікувався Андрієм. Восени 2021 року записав його на фристайл. Це справжнє мистецтво виконання різноманітних трюків футбольним м’ячем. У перший місяць він набивав м’яч 100 разів, за два місяці — вже 4000 разів. У квітні 2024 року син встановив рекорд України з жонглювання м’ячем, набивши його 8691 раз за 1 годину 18 секунд. Звісно, все це відбулось завдяки щоденним тренуванням та наполегливості”.
Рік тому родина виїхала за кордон. Тепер хлопчик виступає за клуб “АТС-65” у нідерландському місті Генгело. Минулого сезону Андрійко став найкращим бомбардиром команди, забивши 60 голів, а цього року за 11 матчів уже забив 29 м’ячів.
“Новий світовий рекорд вдалося побити спонтанно. Синові хотілося перевершити своє попереднє досягнення, — розповідає батько спортсмена. — Ми стали на площі біля нашого готелю і Андрій почав набивати. Зібрались перехожі, десь 20 людей, активно вболівали за нього. Ми все фіксували на відео. Тоді передали його експертам на розгляд. Керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова повідомила, що досягнення сина може претендувати не лише на новий національний рекорд, а й на світовий. Це зрештою і було підтверджено. До речі, в Україні ніхто нічого подібного не робив.
Андрійко займається онлайн з тренером-реабілітологом із Києва задля підтримування м’язів тіла. Дотримується збалансованого харчування, дуже цілеспрямований. Тепер готується до нового незвичного рекорду — набивати м’яча, рухаючись сходами”.
Хлопчик поставив собі за мету потрапити до відомої академії футбольного клубу “Аякс”, а потім грати за іспанську “Барселону”.
“Всі свої перемоги та рекорди синочок присвячує Україні, її воїнам, — каже насамкінець Андрій Панів. — Я сам із 2022 року добровольцем боронив Україну. За станом здоров’я та сімейними обставинами мусив звільнитись, але постійно підтримую побратимів”.
