У день Пасхи в храмах освячується особливий хліб — артос. Інші його назви — дарник, просфора всеціла. Вперше про використання артоса згадується в Евергетицькому типіконі з XІ століття. У цій церковно-богослужбовій книзі сказано, що у Світлий понеділок настоятель благословляв принесені хліби, а в суботу їх розділяли та роздавали. Походження артоса пов’язують також зі святими апостолами, які після Вознесіння Господнього завжди залишали для Спасителя частку хліба, таким чином засвідчуючи присутність Ісуса Христа з ними на трапезах.
Загалом артос порівнюють зі старозавітними опрісноками — коржами, спеченими з прісного тіста. Ізраїльтяни, звільнені з єгипетського рабства, споживали їх у дні пасхальної седмиці. Артос можна умовно назвати пісною великодньою паскою, адже його рецепт дуже простий — вода, борошно і дуже мало дріжджів.
— За традицією, після пасхальної літургії звершується окремий чин — молитва освячення і благословення артоса. Опісля впродовж усього Світлого (Пасхального) тижня його зберігають на аналої — високому чотирикутному столику із похилим верхом, вкритому тканиною, — перед розчиненими царськими воротами. Їх не зачиняють увесь тиждень — це символізує, що Христос воскрес, переміг смерть і Царство Боже відкрите, — розповідає протоієрей Михайло Сивак, ректор Львівської православної богословської академії. — Сам артос символізує воскреслого Ісуса Христа. Чому? Бо в Священному Писанні неодноразово Його названо небесним хлібом, хлібом, який зійшов з небес. Христос віддав Себе на смерть, щоб звільнити людей від влади гріха і дарувати їм вічне життя. Тож, споживаючи Тіло і Кров Господні, ми єднаємося з Богом, з Христом.
— А хто пече артоси?
— Зазвичай ті, хто пече просфори (хліб, який використовується для здійснення Таїнства Євхаристії. — Авт.). Це майстри, яким відомий склад і технологія приготування цього богослужбового хліба. Часто артоси закуповують у монастирях, де є просфорна (спеціальне приміщення або майстерня). Для храму досить одного артоса. Адже цей хліб великий. Проте у кафедральних соборах, а також у більших парафіях можуть ставити два столики з артосами, щоб усім вірним вистачило.
Наприкінці Пасхального тижня читають молитву на роздроблення артоса. І в Томину (Провідну) неділю, яка цього року випадає 19 квітня, у храмах артос розділяють на невеликі частинки та роздають вірним. Зазвичай їх несуть додому і споживають вже в колі сім’ї після щирої молитви та зі словами: “Христос воскрес”. Бо це символ присутності Ісуса серед найближчих людей. Немає потреби тривалий час зберігати частинки цього хліба.
