Катерина Мусенко з Олександрії за освітою медсестра-психологиня. Кулінарія — її хобі. Пекти булочки для військових жінка почала з перших днів повномасштабного вторгнення.
“Пригадую, якось на фронт їхав наш сусід і спитав, чи хтось щось хоче передати для хлопців, — ділиться Катерина Мусенко. — Я вирішила напекти булочок. Воїнам моя здоба дуже сподобалась. Це мене підбадьорило. Тож пекла булочки далі, удосконаливши прабабусин рецепт. Спочатку робила це власним коштом. А коли з грошима стало сутужно, через соціальні мережі звернулася по допомогу до небайдужих. Просила допомогти не грішми, а продуктами. І люди відгукнулися. Хтось сім яєць приносив, хтось — двадцять, волонтери дві-три пляшки олії передавали. Одного разу від незнайомих дівчат з Одеси отримала пакунок з борошном та родзинками, а з Чернігова — варення й посипку. Допомагають й українці, які живуть за кордоном. Найбільше витратитися треба на масло. Воно з усіх складників найдорожче, але незамінне у випічці, бо тоді вироби довго не черствіють. Я зазвичай прокидаюсь о 4-й ранку і беруся до роботи. Запах — по всьому будинку. Раніше пекла по 500 булочок тричі на тиждень, по п’ять годин на день працювали три електричні духовки, а нині через спеку печу трохи менше”.
Від початку війни господиня напекла понад 50 000 булочок і передала на фронт! Крім того, зібрала команду однодумців, які теж готують удома для воїнів. Катерина поділилася власним рецептом “булочок Перемоги”. “Беру пів літра теплого молока, 50 грамів дріжджів (не сухих), дві-три ложки цукру, більше не треба, бо тісто погано зійде. А також — два яйця, дрібку солі, три столові ложки олії, все добре перемішую, щоб дріжджі росли. Далі додаю 200 грамів масла, борошно. Вимішую не дуже круте тісто й ставлю у тепле місце. Можна додавати ванілін, родзинки, цукати. І обов’язково, — відзначає моя співрозмовниця, — гарний настрій та віру в перемогу України”.
