З ініціативи ГО “Всесвітній день вишиванки” група дослідників, опираючись на світлину Степана Бандери у вишиванці, змогла відтворити орнамент сорочки.
Тетяні Зез, авторці проекту, майстрині-вишивальниці, — 62 роки, вона родом із Донецька. “У 2014 ми були змушені виїхати з рідного міста, — каже вона. — Вісім років, до кінця лютого 2022-го, прожили на околиці Києва. Коли почали бомбити мій другий дім, довелось покинути і його”.
Нині подружжя мешкає у Львові. Тут і народилась ідея створити вишиванку, як у Бандери. “Директорка Музею Максима Рильського Вікторія Колесник, яка евакуювалась до Стрия, зателефонувала мені й каже: ти мусиш приїхати сюди, тут — сорочка Бандери! Правда, на фотографії, — згадує пані Тетяна. — Ця світлина, можливо, і єдина, де провідник — у вишиванці. Фото — чорно-біле, зроблене приблизно у 1927 — 1929 роках. Степан Андрійович у козацькому строї — шапці-кучмі, чоботах, шароварах, сорочці та з гвинтівкою в руках.
Ініціаторкою ідеї відтворити сорочку виступила засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк. Ми почали працювати зі світлиною.
У видавництві нам допомогли підвищити якість фото, масштабувати орнамент. Коли застосували кольорокорекцію, то штани, рушниця, пояс дали колір, а сорочка — ні. З цього зрозуміли, що найімовірніше, вона була чорно-біла. Довго придивлялись до деталей візерунку — загалом над цим пітніло сім вишивальниць! Ми відшили близько двох десятків зразків, які фотографували здалеку, замилювали —
аби максимально наблизити до зображення на світлині. І нарешті знайшли подібне! Тож, на нашу думку, вишиванка, у яку одянений Степан Бандера, — жидачівська. Ми знайшли подібну жіночу сорочку з цього регіону Львівщини”.
За вісім днів вишиванку відтворила львівська майстриня Оля Лелик, а Тетяна Зез зшила сорочку.
“Використали німецький льон цвейгард, він молочного кольору, і нитки “графіт”, а не яскраво-чорні, — каже жінка. — Першу сорочку подарували у Чернівці, де планують відкрити Музей української вишиванки. Другу вишили для Володимира В’ятровича, який є амбасадором сорочки Степана Бандери і став її першим покупцем.
А третю зробили всенародною — це машинна вишивка, і її схеми ми передали вишивальницям. Вони створили сто сорочок-“бандерівок”. Кожну оцінили у 5 тисяч гривень і запропонували придбати людям — аби кошти скерувати на купівлю бронежилетів. Це неймовірно, але пів мільйона гривень Степан Андрійович допоміг нам зібрати лише за добу!”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, хто винен у тому, що росія окупувала Херсон
