У Києві зафіксували Національний рекорд у номінації “Українець з найбільшою кількістю рекордів Гіннесса”. Рекордсменом визнано дніпрянина Дмитра Грунського, який встановив аж шість світових досягнень.
“Свій перший рекорд України я встановив у 2017 році — зігнув зубами монету більш ніж на 90%. Опісля захотілось чогось масштабного, майже щодня тренувався, приділяючи увагу всім групам м’язів, — розповідає рекордсмен Дмитро Грунський. — У 2022-му встановив перший світовий рекорд — протягнув вагон метро вагою 32,5 тонни на 11,55 метра. Тоді ми також зібрали кошти воїнам та цивільним із деокупованих територій. А вже у 2023 році зубами я протягнув на відстань 21 метр шість автомобілів, усередині яких були водії, загальною вагою 7,6 тонни. Також на моєму рахунку рекорд з найшвидшого перетягування автомобіля зубами на 30 метрів за 15,63 секунди. Після того за один день у мене було аж три рекорди Гіннесса. Бородою я протягнув мікроавтобус, що важить 2,5 тонни, перевершивши результат попереднього рекордсмена з Литви. Одразу після рекорду з бородою перетягнув вантажівку вагою 7,7 тонни за допомогою шиї. Далі побив уже власний рекорд за кількістю машин, витягнутих зубами. Протягнув на п’ять метрів одразу сім автівок загальною вагою понад 8,7 тонни. Під час кожного досягнення продовжував збирати кошти на армію, адже багато моїх друзів та колег-спорстменів нині на фронті”.
Дмитро зазначає: ідея зробити з його світових досягнень ще один рекорд більше належить організаторам “Книги рекордів Гіннесса”. За їхньою інформацією, досі найбільше світових рекордів в Україні мали брати Клички, в яких п’ять досягнень на двох. Тому Дмитро поставив собі завдання перевершити їх. І йому це вдалося.
Диплом про світові досягнення дніпровцю вручили у столиці в рамках чемпіонату України зі стронгмену. “Підтримували мене друзі, дружина залишилась удома, адже наступного дня син мав брати участь в обласних змаганнях із карате. До речі, він тоді посів перше місце у віковій категорії до шести років. Тому в мене була подвійна радість. Знайомі вже жартома запитують, чи закрив я свій гештальт із кількості досягнень, чи не планую нових. Ну що сказати... Та я готовий встановлювати рекорди хоч щомісяця, аби зібрати якнайбільше коштів для військових”, — запевняє титулований силач.
За словами Дмитра Грунського, займатись спортом він почав у 2004 році. Спершу тренувався у залі.
“Навіть якось посів перше місце на місцевих змаганнях із паверліфтингу. Після того вступив до Придніпровської академії фізичної культури та спорту. Трохи вчителював, наразі працюю у Дніпрі тренером і реабілітологом. Також очолюю національну збірну з армліфтингу. На дієтах не сиджу, але пропагую здорове харчування та не маю шкідливих звичок”, — зауважує спортсмен.
