Майстерню організував на своїй парафії, в одному з сіл Коломийщини, 50-річний отець Олександр Селезінка.
У січні цього року друг священника став оператором БпЛА і розповів, що дуже бракує компонентів боєприпасів. Душпастир із запалом долучився до допомоги. На свої кошти придбав 3D-принтер. Перші деталі друкував за спеціальними програмами, які надав йому приятель. Запитів ставало щораз більше. Тож незабаром отець придбав ще два принтери, а згодом — сім. Працюють машини за спеціальними програмами, які присилають в електронній формі наші захисники. Отець Олександр з помічниками адаптує їх до наявних принтерів і ставить друк на потік.
Фото з архіву отця Олександра Селезінки
Деталі друкують із філоменту — пластикової нитки завтовшки 0,2 міліметра, зробленої з переплавлених пляшок. “Вона повинна мати ідеальну структуру, без потовщень та розривів. Змотаний філомент у трикілограмові бухти (великі мотки. — Авт.), де є 970 метрів нитки, — пояснює священник-волонтер. — На тиждень нам потрібно 12 — 15 таких бухт”. Під час друку пластмасова нитка плавиться при температурі 250 градусів, накладається шар за шаром і виходить потрібна деталь. Отець Олександр каже, що раніше замовляв філомент іноземного виробництва, а тепер спинився на українському, бо треба підтримувати своїх виробників. Пластмасові нитки волонтери закуповують за добровільні пожертви.
На “Фабриці перемоги” спочатку виробляли близько 40 видів компонентів. А тепер зосередилися на чотирьох-п’яти позиціях, на які є найбільший попит: запчастинах до протипіхотних мін, скидах до дронів і спеціальних закривках до боєприпасів. На друк однієї деталі йде від 60 хвилин до 14 годин. Усе залежить від її розміру та ваги. Друк складних деталей розпочинається зазвичай уночі. За словами священника, принтери працюють 24/7 із невеликою перервою. Щоб процес не зупинявся, коли є перебої зі світлом, отець Олександр придбав акумулятори.
Щотижня прикарпатські волонтери доправляють бійцям два-три ящики комплектувальних деталей для боєприпасів. Тепер забезпечують потреби 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону ОГШБр “Едельвейс” та 28-ї окремої механізованої бригади. Загалом за останній рік виготовили для фронту кілька тисяч різних деталей.
До речі, відколи на парафії працює “Фабрика перемоги”, розпорядок дня отця Олександра Селезінки має такий вигляд: уранці він встає, молиться та йде запускати друк, далі поспішає до церкви. Після літургії, розмов з парафіянами і особистих щоденних справ знову прямує до техніки. Втретє навідується до принтерів пізно увечері. Наступного дня все починається знову. “І так буде аж до нашої перемоги”, — зауважує священник-волонтер.
