Віктор Трасковець — 11-та дитина в сім’ї. У його батьків — 73 внуки та 42 правнуки! Саме село, переконаний пан Трасковець, виховало його таким, яким він є, — принциповим, творчим майстром на всі руки. Народився пан Трасковець у селі Довге на Рівненщині. Його батько був столярем. З дитинства любив працювати з деревом і сам Віктор.
“Звук верстатів у майстерні тата для мене був справжньою насолодою, — каже він. — Я спостерігав за роботою батька, сам теж вчився майструвати. Хто б тоді, коли я був ще дитиною, міг подумати, що в майбутньому робота з деревом стане справою мого життя!” — каже Віктор. Він, крім батьківської майстерні, більше ніде не вчився працювати з деревом.
18 років тому Віктор був змушений поїхати на заробітки в Росію. Там виготовляв печі. “Заробляв добре, робота була хорошою. Але, коли Росія напала на Україну, я повернувся додому. Не міг працювати там, догоджати країні, яка нищить мою”, — каже Віктор.
Повернувшись до України, Віктор міг оселитись і в місті. Втім не захотів. Разом із дружиною стали жити в її рідному селі — Проців, що на Київщині. Там зароблені кошти Віктор вклав у майстерню. Став виготовляти дерев’яні вироби на замовлення.
“Якось друг подарував мені невелику (заввишки 30 сантиметрів) бронзову скульптуру засновників Києва. І я захотів створити щось таке з дерева. Узяв цю статуетку, приїхав до нашої сільської голови і сказав: “Хочу зробити таку скульптуру для нашого села”.
Отримавши згоду, витягнув із власної кишені 2000 доларів — і гайда шукати матеріал. Зробив фігуру з дуба. Вона в сто разів більша за статуетку з бронзи, яку мені подарували! Нині ця скульптура — окраса села!”
За п’ять років майстер виготовив для Проціва 38 скульптур. Село стало привабливим для туристів. Відпочити у парку Проціва, де розташовані вироби майстра, приїздять з різних куточків області.
“Більшість фінансових витрат за свої роботи я беру на себе. А сільська рада покриває вартість матеріалів”, — каже майстер.
Деякі витвори Віктора мають особливу історію. Наприклад, маяк, що на в’їзді у село. Він заввишки 22 метри — з дерева та металу.
“Зробили ми цей маяк для жителя нашого села, пенсіонера Миколи Петрового. Раніше він працював моряком-надводником. І все життя мріяв про маяк у селі. Пан Микола його доглядає. Приємно робити людей щасливими!” — каже Віктор Трасковець.
А ще Віктор із колегами по майстерні зробили в селі парк кохання! “Тут і водоспад у формі серця, і скульптури наречених. Так Проців став улюбленою локацією для молодят з усієї області!” — каже чоловік.
Віктор вважає: село — найкраще місце для життя. А кожному селянину дає такі поради: “Якщо сьогодні ви приберете в селі, то завтра ваша сусідка подумає: “Соромно, що я нічого такого не роблю” і теж виконає щось корисне для громади. Наше село починається з кожного з нас!”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як американська музикантка безповоротно закохалась в Україну
