29-річна Лінні Гостетлер — американка з Пенсильванії, музикантка. Вона приїхала в Україну всього
на шість місяців. Але закохалась у нашу країну й ось уже п’ятий рік її не покидає.
— У 2016 році я здобувала ступінь магістра в університеті Лас-Вегаса, де познайомилась з Тарасом Крисою, американським диригентом-скрипалем українського походження, — розповідає Лінні про те, як вирішила переїхати до України. — Він запросив мене до Львова, грати в оркестрі філармонії, і я погодилася приїхати сюди на шість місяців. Але вже за кілька тижнів зрозуміла, що не хочу повертатись додому — так полюбила Україну!
— Чому вам так припала до душі наша країна?
— Люди. Вони тут — найщиріші й найщедріші. Я була вражена, як українці цінують стосунки. А ще ваша країна сподобалася через багату культуру, традиції. У нас в Америці такого немає: знають лише якісь державні свята.
— Але є щось, що вам дається тут важко?
— Спочатку це була мова. Я не розуміла ні слова. Але через півтора місяця стала більш-менш розуміти українську і говорити нею. Вчила все на слух, без підручників.
— Яке українське слово вам найтяжче дається?
— “Ви-ко-рис-то-ву-ва-ти”. В англійській воно дуже коротке — to use. А в українській — таке-е-е довге! А от улюблене моє слово — “залізничний” — воно дуже весело звучить.
— Як вам українська кухня?
— Особливо люблю голубці! Мама моєї найкращої подруги готує найсмачніші голубці у світі, і вона завжди дає нам їх із собою, коли ми йдемо після гостини додому. А от сало мені геть не смакує.
— За рідними сумуєте?
— Звісно, що сумую. Стараюся їздити додому хоча б раз на рік. Утім завжди радо повертаюсь до України!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про вчительок, на заняттях яких учні точно не куняють від нудьги
