Не так давно міністр інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що після війни усі нові будинки в Україні будуть проектувати з наявністю спеціальних захисних сховищ. Такі норми вже давно обов’язкові в Ізраїлі, який від 1948 року воює з палестинцями. Який ще досвід цієї країни, де вже десятиліттями ніяк не запанує мир, варто нам перейняти?
ЗБИТИ ВСЕ, ЩО ЛІТАЄ. АБО МАЙЖЕ ВСЕ
Після розгрому Османської імперії у Першій світовій війні контроль над Палестиною взяла Велика Британія. Мандат на управління територіями регіону діяв до 1947 року. “За цей час землі Палестини поповнилися єврейськими переселенцями, які тікали від фашизму в Європі, — каже Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук. — У 1948 році з допомогою ООН, Великої Британії і США було створено Державу Ізраїль”.
Ідею розділити Палестину на окремі єврейську та арабську держави і зробити Єрусалим самостійною адміністративною одиницею з міжнародним статусом, яку запропонувала ООН у 1947 році, арабська сторона не підтримала, тому в 1948-му розпочалася війна між палестинцями і населенням Ізраїлю. Вона з різною інтенсивністю триває дотепер.
“Останнє загострення було у середині квітня 2021 року, — каже Станіслав Желіховський. — Відбулися ракетні обстріли ізраїльських військ із Сектора Гази. Цілями палестинців були міста Ашкелон, Ашдод, Беєр-Шева і навіть Тель-Авів. Абсолютна більшість ракет не становила загрози населенню країни, адже їх знешкоджувала система протиповітряної оборони “Залізний купол”, розгорнута у країні 2011 року”.
Ця протиракетна система ізраїльського виробництва налічує три елементи: протиракетні батареї, радіолокаційну систему і центр управління. Ефективність системи протиповітряної оборони “Залізний купол” становить 90%: вона не забезпечує повного захисту від повітряних атак, проте здатна розпізнавати не лише артилерійські снаряди чи ракети, а й дрони, які переносять саморобну вибухівку. Створення такої системи — першочергове завдання для України, вважають експерти.
БЕЗ БОМБОСХОВИЩА — НІЯК
37-річна співачка Людмила Ясінська зі Львова вже 10 років живе в місті Герцлія неподалік Тель-Авіва. Каже, що за цей час змінила багато будинків і бачила різні типи облаштування бомбосховищ в Ізраїлі.
“Тепер я з чоловіком і трьома дітьми мешкаю у приватному будинку, де є бомбосховище, — розповідає Людмила. — У таких будинках бункер роблять у підвалі. Розмір укриття має бути мінімум дев’ять квадратних метрів, а висота стелі — від 2,5 до 2,8 метра. Стіни у сховищі — залізобетонні, 25 — 30 сантиметрів завтовшки. А ще, за нормами, мають бути броньовані двері і металеве вікно, що зачиняється”.
Жінка каже, що бункери в Ізраїлі обладнані спеціальними фільтрами, які очищають повітря у разі хімічної атаки. Один такий коштує близько 600 доларів.
“Згідно із законодавством, новий будинок неможливо здати в експлуатацію без бомбосховища, — додає Людмила Ясінська. — Люди, що живуть у старих будинках, мають самостійно добудувати укриття. В Ізраїлі це коштує приблизно 30 тисяч доларів. Також є фірми, що зводять готові бомбосховища, — ці конструкції привозять до будинків і встановлюють неподалік”.
Людмила Ясінська додає, що власним укриттям користувалася близько року тому, коли ракети летіли із Сектора Гази. “Тоді ми майже кожну ніч спускалися в укриття, де і ночували. А тепер, коли прямої загрози немає, приміщення використовуємо як склад речей і продуктів”, — каже жінка.
У багатоповерхівках ж встановлюють спеціальний захисний блок на всю висоту будинку. Вхід до нього є й в орендованій квартирі 35-річного Дмитра Фурмана. Він родом із Луцька, але від 2014 року живе у місті Беєр-Шева.
“Моє бомбосховище має 12 квадратних метрів, — розповідає чоловік. — Там є все необхідне для життя: доступ повітря, вода і навіть меблі. Тобто це як окрема кімната у квартирі, де у разі тривоги можна зачинити броньовані двері і спокійно спати навіть під час обстрілів”.
У кожному бомбосховищі мають бути броньовані вікна і двері.
Чоловік каже, що востаннє йому доводилося користуватися бомбосховищем 8 місяців тому. “Тоді у місті лунали сирени, тож мусили сховатися від потенційної небезпеки. Наразі ж наше сховище служить гардеробом, — каже чоловік. — У районах, де обстріли частіші, мешканці облаштовують в укритті ще спальню або дитячу кімнату — адже проводять там багато часу”.
Дмитро пояснює, що ізраїльські бомбосховища розраховані на захист населення від уламків ракет, а не від цілеспрямованого попадання.
“По-перше, система протиповітряної оборони “Залізний купол” надійно оберігає небо від ворожих цілей, — пояснює чоловік. — По-друге, арабські країни, з якими іде війна в Ізраїлі, використовують доволі прості ракети, що розриваються у повітрі. Уламки літального апарата можуть пробити тонкі стіни, залетіти у вікно чи спричинити пожежу. Та якщо людина перебуває у бомбосховищі із грубими стінами, то шкоди їй ці уламки не завдадуть”.
Цікаво, що в Ізраїлі бомбосховища є не лише в будинках. “Якщо людина йде вулицею і раптом починається тривога, то потрібно шукати індивідуальне вуличне укриття у формі мушлі. Туди можна зайти, зачинити залізні двері і перечекати тривогу”, — каже чоловік.
Укриття в Ізраїлі обладнано у школах, академіях, театрах...
Місцеві мешканці вже звикли і до сирен, і до обстрілів, і навіть до думки, що війна, яка ніколи не закінчується, не може бути перешкодою для нормального життя.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про нові правила перетину кордону для чоловіків
