Щоб зібрати гроші на амуніцію, Петро Скрипка майже рік організовує піші марафони і в Україні, і за кордоном.
“Я не проходив строкової служби, бо з 2014 року маю групу інвалідності через розсіяний склероз, — розповідає Петро Скрипка. — До повномасштабного вторгнення мешкав у Києві, працював на будівництві завідувачем складу. На роботі мене і застала велика війна. Скажу чесно, до військкомату не йшов, знав, що відмовлять через проблеми зі здоров’ям. Тому напряму звернувся до добровольчих формувань, бо хотілось бути корисним державі. Спочатку ми з побратимами несли службу під Борисполем, патрулювали селище, допомагали розташуватись біженцям зі Сходу. Далі була тероборона “Азову”, яка згодом стала ССО “Азов”, а після того всім відомою 3-ю окремою штурмовою бригадою. В її складі служив на Запорізькому напрямку. Проте пробув в армії лише рік. Я приховував свій діагноз, але коли стан загострився, змушений був комісуватись”.
Петро Скрипка каже, що ідея організовувати піші марафони виникла у нього спонтанно. Коли лежав у госпіталі, бачив чимало скалічених молодих воїнів. “Зрозумів, що і їм, і тим, хто на передовій, потрібна допомога, — зауважує співрозмовник. — Влітку 2023-го розпочав піший хід з Києва до німецького Нюрнберга. Тривав він три місяці, я пройшов майже 2000 кілометрів територією України, Польщі та Німеччини. Постійно вів трансляції у соцмережах, публікував картки для збору коштів на біонічні протези для воїнів. Мене підтримували українці в усіх куточках світу. Тоді вдалося зібрати 1,6 мільйона гривень. Витратили їх на протезування поранених захисників, а також на придбання великого тягача з причепом для 3-ї ОШБ. Дорогою люди мені допомагали, давали їжу, кошти, пропонували переночувати, підвезти. У рюкзаку я мав лише спальник, намет, воду, зарядні пристрої, трохи їжі. А на плечах — державний прапор”.
Другий піший хід Петро Скрипка провів цьогоріч взимку, йшов з Києва до Івано-Франківська. І зібрав 830 тисяч на машину та іншу техніку для рідної 3-ї ОШБ. А в квітні ветеран розпочав свій третій марафон — з Івано-Франківська рухається до незламного Харкова, щоб зібрати кошти на 10 FPV-дронів. Наразі вдалося акумулювати понад 160 тисяч гривень.
“Зараз, коли спілкуємось з вами, перебуваю у Звягелі. Прямую до Житомира, Києва, Полтави та фінішую у Харкові. Щодня долаю у середньому 17 — 18 кілометрів, — додає Петро Скрипка. — Фізично буває важко, ноги болять. Лікарі радять не займатися такими “експериментами”. Але я розумію, що маю допомогти бійцям, особливо тепер, коли ситуація на фронті непроста. Крім того, своїми стримами я показую світу, які у нас добрі й щедрі люди. І яка прекрасна наша країна, що її безжальний ворог хоче знищити”.
