ГЕНОМ НЕАНДЕРТАЛЬЦЯ
Фото facebook.com/nobelprize (4)
Премію з фізіології та медицини отримав професор Інституту еволюційної антропології Макса Планка (ФРН) 67-річний Сванте Паабо.
“Він дослідив послідовність геному неандертальця, — пояснює професор Віктор Досенко, патофізіолог, генетик, завідувач відділу Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. — Цей вид людини населяв Землю майже на 200 тисяч років раніше, ніж сучасні люди (Homo sapiens). Згодом вони почали вступати в статеві контакти з неандертальцями, відбувався обмін генетичною інформацією.
У практичному сенсі дослідження Паабе пояснює, як гени неандертальців продовжують впливати на сучасну людину — наприклад, на те, як наша імунна система реагує на інфекції. Такі, як, скажімо, збудник ковіду. Йдеться про певні варіанти генів, які збільшують ймовірність розвитку важкого перебігу коронавірусу (що пов’язано з надто бурхливою відповіддю імунної системи). Водночас, як з’ясувалося завдяки дослідженням Паабо, від неандертальців сучасній людині дісталися й інші варіанти генів, що зменшують ризик важкого перебігу коронавірусної хвороби. Подальші дослідження, слід сподіватися, допоможуть науковцям винайти можливість блокувати чи активізувати певні ферменти, які відповідальні за реакцію імунної системи на віруси. А відповідно — віднайти нові методи лікування ковіду.
Тож опосередковано відкриття біолога, еволюційного генетика Сванте Паабе посприяло розвитку медичної науки. У глибшому ж сенсі його фундаментальне дослідження важливе для розуміння наших коренів, нашого походження і ще раз підтверджує правильність теорії еволюції”.
РОЗУМНІ ПІГУЛКИ
Лауреатами Нобелівської премії з хімії стали американські вчені Каролін Бертоцці й Баррі Шарплесс, а також данець Мортен Мелдал за розвиток методів клік-хімії.
“Клік-реакції забезпечують швидке та надійне отримання складних хімічних речовин шляхом з’єднання між собою окремих молекулярних фрагментів, — каже Роман Лесик, доктор фармацевтичних наук, завкафедри Національного медичного університету імені Данила Галицького. — Цей підхід задуманий як наслідування природи, в якій хімічні процеси відбуваються за схожим принципом, нагадуючи дитячий конструктор...
Клік-реакції дозволяють поєднати складні природні молекули з “малими синтетичними молекулами” в одній структурі, а це шлях й до “розумних ліків”. Такі відкриття дають надію на створення нових молекул лікарських засобів, які максимально ефективно досягатимуть місця своєї дії, що, без сумніву, приведе до суттєвого прогресу у фармакотерапії найбільш складних хвороб”.
ЗА ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД
Чи не найбільшу увагу цьогоріч було прикуто до Нобелівської премії миру. Її присудили одній людині та двом організаціям: українському Центру громадянських свобод, російському “Меморіалу” і керівникові білоруського центру “Вясна” Алесю Білацкі.
“Вважаю заслуженою і відзнаку українського Центру громадянських свобод, чиє народження, зростання, розвиток упродовж п’ятнадцяти років відбувалися у мене на очах, — каже Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, — й Алеся Білацкі, й “Меморіалу”.
60-річний білоруський правозахисник сидить за гратами вже вдруге, це безстрашний борець з режимом Лукашенка. “Меморіал” — невтомні борці з диктаторськими режимами, що досліджують і викривають політичні репресії у колишньому СРСР та Росії. Нині їх діяльність заборонена московськими судами.
Ці правозахисники надалі свідомо наражаються на кримінальні переслідування, влаштовуючи антивоєнні й антикремлівські пікети (наприклад, з плакатами “Росія — країна фашизму, що переміг”), виступаючи з безкомпромісними антипутінськими заявами і цим підставляючи себе під удар влади та ризик потрапити на десятиліття за грати”.
ХТО ЩЕ?
Крім того, цьогоріч лауреатами Нобелівської премії з фізики стали Алан Аспе (Франція), Джон Клаузер (США), Антон Цайлінгер (Австрія). Їх відзначили “за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки”.
А ось серед письменників відзначили француженку Анні Ерно. Як зазначається в обгрунтуванні, за “мужність та клінічну точність, з якими вона розкриває витоки, розриви та колективні обмеження особистих спогадів”. Книги літераторки, які вже здобули безліч премій, були екранізовані, присвячені подіям її біографії: стосункам із батьком, смерті матері, бурхливим романам і хворобі Альцгеймера.
Цьогоріч лауреатами стали й три американські економісти: Бен Бернанке, Дуглас Даймонд та Філіп Дівбіг, дослідження яких допомогли подолати глобальну фінансову кризу 2008 року та уникати подібних ситуацій у майбутньому.
