Свіжий горошок знавці народної медицини називають дуже цілющим. Причому цінними у цій рослині є не лише самі плоди, а й лушпиння.
— Це лушпиння — справжня скарбниця корисних речовин, — каже травознай Олена Баклюкова. — Відразу підкреслю, що йдеться про сорти горошку цукрового. Його разом із зеленим лушпинням їдять недостиглим. Такі плоди тушкують, варять, смажать і консервують.
— А що ж найцінніше у зеленому горошку?
— Мінеральні солі, залізо, йод, магній, цинк, селен, вітаміни групи В, А, РР, С, Е, а також кальцій, фосфор і калій. Не менш важливий і рослинний білок. У гороху він складається відразу з кількох дуже важливих для організму амінокислот!
Характерно, що для того, аби поповнити раціон цими важливими для здоров’я компонентами, багато горошку з’їдати не потрібно. Наприклад, щоб дати організму добову норму вітаміну РР (ніацину), достатньо з’їдати лише половину склянки горошку на день.
— Зелені стручки за складом такі ж корисні?
— Крім названих речовин, вони містять також багато кальцію і заліза. Відвар зі стручків гороху — засіб для боротьби зі сечокам’яною хворобою із сильним сечогінним ефектом. У вареному горошку (і у плодів, і у лушпиння) низький глікемічний індекс (50 одиниць — майже удвічі менший, ніж у картоплі), завдяки чому цей продукт корисний для пацієнтів із цукровим діабетом. Клітковина у горошку допомагає знизити рівень холестерину в крові. До речі, клітковини найбільше саме у лушпинні.
— Кому не варто вживати горошок?
— Його не рекомендують хворим на подагру і гострі захворювання кишківника.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що таке фотоалергія і які звичні для нас речовини здатні її викликати
