Стеноз аортального клапана — одна з найпоширеніших вад серця. За статистикою, хвороба найчастіше вражає людей похилого віку. Чому вона виникає?
— Аортальний стеноз — це вада серця, яка проявляється звуженням і деформацією стулок клапана, розташованого між аортою і лівим шлуночком. У результаті захворювання стулки товщають та втрачають свою еластичність — клапан перестає відкриватися достатньою мірою та не може повністю зімкнутися. Це призводить до скупчення рідини в шлуночку, підвищення тиску та поступового збільшення його розміру (гіпертрофії), — пояснює Олександр Голуб, кардіохірург, заступник директора з ангіографічної роботи Першого ТМО Львова. — Певний час лівий шлуночок може справлятись з цією проблемою, тоді недуга не проявляється симптоматично, й хворі часто не підозрюють про небезпеку. Та зрештою від перевантаження серце слабшає, що призводить до підвищення тиску в малому колі кровообігу (між серцем та легенями), розвивається легенева гіпертензія. На цьому фоні з’являються періодичні стискувальні болі в ділянці серця, аритмія чи стенокардія (збої у роботі серця), набряки нижніх кінцівок, задишка, швидка втомлюваність і навіть запаморочення. Якщо вчасно не діагностувати проблему, то серце може зупинитись.
— Які причини стенозу й хто в групі ризику?
— Це може бути вроджена вада (тоді недуга проявляється вже в дитинстві) або набута. На аортальний стеноз найчастіше хворіють люди після 60-ти. Наприклад, недавно до нас потрапили 84-річний житомирянин та 80-річна львів’янка, які скаржилися на задуху, загальну слабкість. В обох діагностували критичний аортальний стеноз. Але зауважу, що ця хвороба може розвинутись у будь-якому віці, в тому числі й у молодих людей. А спричиняти її може ревматизм, кальциноз — відкладення кальцієвих солей на клапані (нерідко він може розвитись на фоні цукрового діабету), дегенеративні зміни сполучної тканини. Неабияке значення має спосіб життя — до групи ризику входять особи, які не дотримуються належного режиму фізичної активності, мають шкідливі звички й не стежать за раціоном харчування. Зокрема, споживають жирну, гостру та смажену їжу, що призводить до нашарування солей та процесу кальцинування стулки клапана. Тому бодай раз на рік варто робити ЕХО серця.
— А як лікується ця недуга?
— Якщо йдеться про критичну стадію аортального стенозу, тобто коли отвір серцевого клапана настільки маленький, що лівому шлуночку важко скорочуватись, то зношений клапан потрібно замінити. Здебільшого лікарі вдаються до відкритих оперативних втручань із розрізанням грудної клітки. Проте пацієнтам літнього віку така операція протипоказана. Але віднедавна в Україні проводять транскатетерну імплантацію аортального клапана (TAVI) — це надсучасний метод оперативного втручання без загального наркозу. Коли через прокол у стегновій артерії вводиться штучний клапан, що містить натуральні тканини — стулки із серця свині. Клапан крізь судину доправляється до серця й встановлюється на місце зношеного. Операція може тривати від пів години до кількох годин. А оскільки це малотравматичний метод, то знижуються ризики розвитку післяопераційних ускладнень. До речі, літні пацієнти, яких ми прооперували таким методом, уже через декілька днів повернулись додому.
