“Напишіть, будь ласка, про спондильоз. Як лікувати, що робити для полегшення?”
Людмила, Львівщина
Майже кожен з нас чув від друзів, родичів: “Ой, у мене хребці хрустять” чи “Спину скрутило — ні зігнутися, ні розігнутися”. А саме ці симптоми можуть бути першим дзвіночком, який попереджає про розвиток такої патології хребта, як спондильоз.
— Спондильоз — це хронічна дегенеративно-дистрофічна патологія хребта, пов’язана з порушеннями у структурі міжхребцевих дисків, — каже ортопед-травматолог Анатолій Цюпенко. — При спондильозі відбувається розростання кісткової тканини хребта в місці прикріплення поздовжніх зв’язок хребта, по краях хребців. Розростання може мати вигляд шипів (остеофітів).
— Що є причиною таких змін у хребті?
— Це реакція організму на надмірне навантаження хребців, мікротравми хребта (наприклад, у людей, що займаються важкою фізичною працею), а також тривалі нерухомі пози. З цієї причини спондильоз шийного відділу хребта є “професійною хворобою” офісних працівників, а спондильоз поперекового відділу — водіїв.
— Як розвивається хвороба?
— На першій стадії захворювання людина зі спондильозом відчуває скутість у певному відділі хребта. Це пов’язано зі спазмом м’язових волокон у ділянці хребетного стовпа. Далі, із розвитком патології, унаслідок поступового збільшення площі ураження хребців, починається періодичний біль у хребті, поява хрускоту у хребцях, дискомфорт при поворотах голови чи нахилах тулуба. Із розростанням кісткової тканини больові відчуття стають постійними.
Із часом остеофіти, розростаючись, починають обмежувати рухомість хребців і стискати корінці спинномозкових нервів, унаслідок чого виникає їх запалення — радикулопатія (радикуліт). Далі може дійти до перепадів артеріального тиску внаслідок судинних порушень, до шуму у вухах, запаморочення, погіршення зору, слуху, зниження чутливості кінцівок, кульгання. Симптоми спондильозу грудного відділу хребта можуть імітувати серцевий напад. Спондильоз третього ступеня загрожує інвалідністю.
— Чи правда, що ця хвороба вражає переважно людей старшого віку?
— Найчастіше спондильоз розвивається після 50 років. В організмі на тлі природного процесу старіння відбуваються зміни, що призводять до ущільнення міжхребцевих дисків. Але перші ознаки патології можуть з’являтися і у 20 — 30-річних.
У мене був 30-літній пацієнт, який кілька років потерпав від болю у попереку. Під час МРТ з’ясувалося, що у пацієнта — спондильоз поперекового відділу хребта і остеохондроз (дегенеративно-дистрофічні зміни у хрящових тканинах хребта). Факторами, що спровокували таку патологію, були надвага (а отже, надмірне навантаження на хребет) і малорухливий спосіб життя.
— Які обстеження допомагають вчасно і правильно діагностувати спондильоз?
— Це, зокрема, рентгенографія, КТ і МРТ певного відділу хребта. Вони допомагають диференціювати спондильоз від, наприклад, спондилоартрозу — дистрофічно-дегенеративного ураження суглобів, що розташовані між суглобними відростками хребців.
— Чи є спосіб запобігти розвитку і швидкому прогресуванню патологічних змін у хребті? Чи допомагають у цьому заняття спортом?
— Потрібно вести активний спосіб життя, збалансовано харчуватися, стежити за вагою тіла. Щодо спорту, то любительське плавання, аквааеробіка сприяють формуванню здорового м’язового корсета довкола хребта.
— Які методи лікування найбільш ефективні?
— Лікування відбувається за допомогою нестероїдних протизапальних, знеболювальних, спазмолітичних препаратів. Також використовують біопунктуру — процедуру, пов’язану з ін’єкційним введенням специфічних лікарських засобів під шкіру. Крім того, газові ін’єкції — метод лікування з судинорозширювальною, знеболювальною та регенерувальною дією.
Універсальним засобом реабілітації при спондильозі, як і при багатьох інших патологіях опорно-рухового апарату, є лікувальна фізкультура.
