Люди, які сьогодні перебувають в епіцентрі бойових дій, наражаються на високий ризик контузії внаслідок ударної хвилі від вибуху. Цей стан характеризується струсом і забоєм головного мозку, а основними його ознаками є знепритомнення, запаморочення та судоми.
“Вважається, що люди, які перебувають на відстані щонайменше 50 метрів від вибуху, найчастіше зазнають контузії, — каже Ангеліна Янішевська, лікарка-неврологиня Чернівецького обласного клінічного кардіологічного центру. — Аби уникнути такої травми, варто під час вибухів лягти на землю, затулити руками вуха, заплющити очі. Важливо також відкрити рот — це збалансує внутрішньочерепний тиск, допоможе знизити негативний вплив на вестибулярний апарат та органи слуху”.
— Як проявляється контузія та як її лікують?
— Є три стадії контузії. Перша проявляється порушенням слуху, запамороченням, тремтінням кінцівок, заїкуватістю. Для середньої стадії характерний параліч кінцівок, втрата слуху, зміна поведінки. Під час третьої стадії людина непритомніє, навіть впадає у кому, тіло пацієнта судомить наче при епілепсії, можливі мимовільне сечовипускання чи дефекація.
При першій чи другій стадіях, крім медикаментозного лікування, постраждалому потрібний нагляд невролога, психолога чи психіатра. При тяжкій формі контузії пацієнта лікують також хірург, травматолог
чи нейрохірург — залежно від характеру уражень (крововилив це чи перелом кісток черепа).
Також хворому буде потрібна реабілітація. Внаслідок контузії відбувається ураження мозку — щоб повернути до норми його функціонування, слід робити щось таке, чого не робили раніше. Наприклад, якщо ви звикли тримати ложку правою рукою, то після контузії це треба робити лівою — тоді мозок швидше
відновлюється.
У разі мовних чи слухових порушень із пацієнтами тривалий час після контузії працюють логопеди.
— Ми говоримо про наслідки контузії для дорослого. А якщо такої травми зазнала дитина?
— Вплив такої травми на дитячий і дорослий організм загалом однаковий. Утім у дітей контузія частіше супроводжується, зокрема, тривожно-депресивними та невротичними синдромами.
— Наслідки контузії довічні?
— Не завжди, але доволі часто порушення функцій головного мозку залишаються до кінця життя. Приміром, в одного із моїх пацієнтів, який був контужений, виникла фіксаційна амнезія — він втратив спроможність запам’ятовувати поточні події. Можуть також тривалий час дошкуляти вестибулярні порушення — наприклад, тремор кінцівок. Багато людей, що зазнали контузії, мають розлади сну, які турбують їх роками.
— Як часто до вас звертаються пацієнти з контузією?
— З 2014 року — доволі часто. Пам’ятаю пацієнта, який звернувся з акубаротравмою — ушкодженням внутрішнього вуха внаслідок надлишкового тиску і потужної звукової хвилі. Ураження він зазнав під час боїв у зоні АТО. У чоловіка були порушення в роботі вестибулярного апарату, запаморочення, зниження слуху...
За моїм напрямом — неврологія — ми усували запаморочення, скарги на безсоння, що супроводжувалося кошмарами, тривожно-депресивний стан, агресію. Також пацієнт працював із психологом. Результатом стало поліпшення і врешті повернення його стану до норми.
Є чимало пацієнтів із постконтузійним синдромом. Він виникає вже після того, коли, здавалося б, людина одужала. Такі пацієнти скаржаться на сильний і надокучливий шум у вухах, запаморочення, двоїння в очах, безсоння, підвищену чутливість до слухових подразників. Їм призначаю медикаментозне лікування та реабілітацію з психологом чи психіатром.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історії переселенців, які зібрали волю в кулак, аби працювати на благо Україні
