21 жовтня — Всесвітній день йододефіциту. У Центрі громадського здоров’я кажуть, що Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням цього мікроелемента. Йод не синтезується у наших тканинах та органах, а потрапляє в організм лише ззовні. Людина може отримувати його з води, повітря та їжі. А нестача йоду призводить до серйозних проблем зі здоров’ям.
— Йод — дуже важливий для нашого організму мікроелемент. Він бере участь у виробленні гормонів щитоподібної залози, а саме вона регулює метаболізм, — пояснює сімейна лікарка Орися Василишин. — Нестача йоду може призводити не лише до затримки обміну речовин, а й до сповільнення росту дітей, розвитку й порушення інтелектуальної активності.
— Якими ще можуть бути наслідки йододефіциту?
— Людина, в організмі якої бракує цього мікроелемента, постійно відчуває втому, слабкість, депресивні настрої. Також може скаржитися на зниження розумової активності, погіршення пам’яті й слуху, відчуття холоду. При йододефіциті шкіра стає більш сухою і втрачає еластичність, тіло набрякає, посилюється випадіння волосся. Брак йоду може спричинити й рак щитоподібної залози.
— Скільки йоду потрібно нашому організму, щоб вберегтися від перелічених наслідків?
— Добова потреба в йоді залежить від віку людини. Для дітей до шести років цей показник становить 90 мкг (1 мкг — це мільйонна частина грама), а у віці від шести до 12 років — 120 мкг. Жінкам рекомендовано підтримувати рівень йоду на позначці 150 — 300 мкг, а чоловікам ближче до 300 мкг.
Дослідження, проведене українськими профільними інститутами спільно з Дитячим фондом ООН, засвідчило, що більшість українців страждають від йододефіциту, адже щодня споживають лише 40 — 80 мкг йоду. Це критично мало! Цікаво, що споживання йоду найменше на заході України та в Чернігівській області. Мешканці цих територій у зоні найбільшого ризику, тоді як у південних і східних областях країни дефіцит йоду менш виражений.
— Як запобігти йододефіциту?
— У щоденному раціоні слід надавати перевагу морепродуктам, білій рибі (минтай, хек, тріска), морській капусті, овочам (картопля, редиска, часник, буряк, томати, баклажани, спаржа, зелена цибуля, щавель, шпинат), фруктам (банани, апельсини, лимони, диня, ананаси, хурма). Не нехтуйте і яйцями, молоком, яловичиною та волоськими горіхами, в яких багато йоду. Та найефективнішим і найдешевшим способом профілактики йододефіциту є використання йодованої солі замість звичайної.
— А чи можна перестаратися і створити профіцит йоду в організмі?
— 95 — 98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, решта — через кишківник, тому створити надлишок важко. До того ж навіть 1000 мкг (1 мг) йоду на добу, на думку експертів ВООЗ, — безпечна доза. А досвід країн, у яких через близькість до моря основу раціону становлять морепродукти й водорості, свідчить: добове споживання йоду на рівні до 20 000 мкг (20 мг) не шкідливе. Йдеться, наприклад, про Японію.
— Що робити людям, які підозрюють у себе йододефіцит?
— Обов’язково проконсультуватися з лікарем — він підтвердить або спростує підозри й скерує на обстеження. Пацієнтам із йододефіцитом зазвичай коригують харчування і призначають необхідні добавки чи медикаменти. Але не варто вирішувати проблему самотужки, бо самолікування може тільки зашкодити. Один з моїх пацієнтів, запідозривши у себе дефіцит йоду, намагався відновити його рівень за допомогою “йодної сітки”, хоча жодних доказів дієвості такого методу немає. До мене він звернувся з хімічними опіками й подразненням, яке спричинило таке самолікування.
