Що таке прокрастинація? Наприклад, вам потрібно завершити проект на роботі. Ви сідаєте за комп’ютер, відкриваєте файл і раптом встаєте та наливаєте собі склянку води. Далі ви йдете дивитись у вікно, а
потім думаєте: мабуть, я ще поп’ю чаю, і тоді таки сяду до роботи. Зирк на годинник — а вже й обідати пора. Так не зогледілись, як пролетів день. Проект не зроблено. А наступного дня, навіть якщо вас гризуть докори сумління, усе відбувається за схожою схемою.
Прокрастинація, кажуть психологи, буває побутовою, коли людина відкладає прибирання, прання, миття посуду тощо. Вона може стосуватись прийняття рішень — тоді людина постійно затягує з тим, щоб зробити якийсь вибір. Невротична прокрастинація пов’язана із відкладанням рішень, які є життєво важливими. Академічна — відкладання виконання навчальних завдань, професійна — робочих завдань.
Ще один вид прокрастинації (компульсивна) стосується людей, які відкладають на потім і справи, і рішення.
“Загалом час від часу відчувати прокрастинацію — цілком нормально. Утім коли прокрастинація надмірна і перешкоджає нормально жити, з цим слід боротись, — розповідає Тетяна Кутвицька, психотерапевтка. — Поглиблюється прокрастинація через емоційне вигорання, сильну втому, стреси. Тоді людина перестає вбачати сенс у певних важливих діях, їй важко виконувати завдання, і вона намагається відкладати їх.
Тривала прокрастинація може призвести до депресії або бути її ознакою, коли людина перестає бачити сенс загалом у своєму житті”.
— Як боротися з цією проблемою?
— Якщо ви зауважили за собою початкові форми прокрастинації, то можете впоратися з цим самостійно, мотивуючи себе до виконання завдань. Якщо ж мотивації так і немає, а прокрастинація проникає у все більше сфер вашого життя, варто звернутись до психотерапевта.
Скажімо, якось до мене зателефонувала моя колишня пацієнтка. Вона розповіла, що її 22-річна донька раптом перестала дбати про себе. Не пере одягу, не вмивається, хоча завжди була охайною. У неналежному вигляді ходить і на роботу. Дати раду із такою прокрастинацією дівчина самостійно не могла, тож мати звернулася до мене.
На зустрічах пацієнтка розповіла, що не бачить сенсу працювати, а дохід, який на її роботі завжди нестабільний, постійно змушує її жити в напрузі. Це й спровокувало у неї прокрастинацію та депресію. Ми працювали разом чотири місяці, аби розв’язати проблему.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також подробиці унікальної операції, яка врятувала життя 9-річної дівчинки
