За даними ВООЗ, на ожиріння хворіє 13% дорослого населення планети. З нагоди Міжнародного дня боротьби з ожирінням (26 листопада) розповідаємо про причини такої проблеми, її профілактику та наслідки.
— Причин ожиріння — чимало, — каже Катерина Пашко, дієтологиня. — Це, наприклад, розбалансування калорійності харчування та рівня фізичної активності — тобто коли споживаємо більше калорій, ніж спалюємо. Також до ожиріння призводять такі розлади, як порушення в роботі щитоподібної залози і гіпофіза, ушкодження гіпоталамуса. Спричинити ожиріння може прийом гормональних препаратів, антидепресантів. У зоні ризику також люди, які мають генетичну схильність до такої проблеми.
— Як відомо, є чотири ступені ожиріння. Як їх визначають?
— Для цього використовують індекс маси тіла (ІМТ). Щоб його визначити, масу тіла в кілограмах ділять на квадрат зросту в метрах. Виходячи з цього, медики сформували чотири ступені ожиріння. У передожиріння (ІМТ у межах 25 — 30) виражених симптомів немає, але це вже початкова стадія проблеми. Перший ступінь (ІМТ в межах 31 — 35) вимагає негайної корекції ваги, надмірність якої ззовні уже досить виражена, проте це часто сприймають як просто естетичний недолік. На цій стадії уже з’являються задишка, пітливість, набряки на ногах, руках тощо. Другий ступінь (ІМТ у межах 36 — 40) характеризується значними відкладеннями жиру. Серед симптомів: зниження працездатності, труднощі при ходьбі та активному фізичному навантаженні. Такий ступінь ожиріння може швидко прогресувати. Третій ступінь (ІМТ понад 40) — найважчий. У хворого наявні частий біль голови, порушення у функціонуванні серцево-судинної системи, задишка спостерігається не тільки в русі, але й у спокої.
— Які ще наслідки ожиріння?
— Ця хвороба провокує чимало інших, серед яких серцево-судинні недуги, хвороби опорно-рухового апарату, цукровий діабет, зокрема такий симптом, як інсулінорезистентність (недостатня біологічна відповідь клітин на дію інсуліну при його достатній концентрації в крові. — Авт.). Унаслідок ожиріння також можуть розвинутися хвороби жовчевого міхура, печінки та навіть онкологія.
— Як відбувається діагностика при ожирінні?
— Вона починається із зовнішнього огляду та аналізу різних параметрів: лікар оцінює ІМТ, визначає товщину жирової складки на животі. Лабораторна діагностика передбачає загальний і біохімічний аналізи крові. Крім того, досліджують гормональний фон пацієнта: проводять аналіз секреції щитоподібної залози, гіпофіза, статевих гормонів. Обов’язково роблять аналізи для виявлення ниркових проблем. Після цього формують тактику лікування.
— Якою вона буває?
— На початкових стадіях допомагає дієта з продуктів з високим вмістом клітковини й обмеження у продуктах з великим вмістом легкозасвоюваних вуглеводів. Дієту доповнюють фізичною активністю. На важчих стадіях потрібне також медикаментозне лікування. А на останніх — найдієвішим методом є операція зі зменшення розміру шлунка.
На початкових стадіях допомагає дієта з продуктів з високим вмістом клітковини й обмеження у продуктах з великим вмістом легкозасвоюваних вуглеводів.
— Розкажіть, будь ласка, про пацієнтів з ожирінням, які зверталися до вас.
— До мене з такою проблемою часто звертаються цілі сім’ї, — каже Олеся Кихтяк, дієтологиня, ендокринологиня. — От, до прикладу, приблизно рік тому прийшли 35-річна мама, 40-річний тато і двійнята по 14 років. У сім’ї, як виявилося, не дотримуються режиму харчування та не займаються спортом. У батька та матері — сидяча робота, діти від участі у спортивних гуртках відмовилися. Крім того, у всіх були проблеми або зі щитоподібною залозою, або з травною системою. На момент нашої зустрічі батько важив приблизно 150 кілограмів, мама — всього на 15 менше, а діти у свої 14 років уже мали по 80 кілограмів!
Звернутися до фахівця батьки вирішили, коли почули задишку у сина після підйому лише на 3-й поверх. Дітям ми призначили дієту та заняття спортом. А батьки, крім дієти та фізичних вправ, мали ще й медикаментозне лікування. Сім’я вже схудла в сумі майже на 60 кілограмів, проте продовжує реабілітацію.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як державні медичні заклади витратили 130 мільйонів гривень на ліки з сумнівною ефективністю
