Європейські медики б’ють на сполох: у Великій Британії, Франції, Нідерландах, Іспанії, Швеції та інших країнах зростає кількість інфікованих стрептококом групи А. У грудні лише на Туманному Альбіоні зареєстровано понад 6600 випадків зараження...
Хворіють насамперед 10 — 14-літні діти і пенсіонери після 75 років. За однією з версій, інфекція з’явилася через обмеження, пов’язані з пандемією ковіду (зокрема носіння масок): у населення знизився колективний імунітет до стрептокока групи А. Це значно збільшило частку сприйнятливих людей.
— Бета-гемолітичний стрептокок групи А — це бактерія, яка, не заподіюючи шкоди людині, може жити в горлі та на шкірі, — каже Любомира Бойко, епідеміологиня обласного Центру контролю та профілактики хвороб МОЗ. — Поштовхом до її активізації може бути ослаблення імунітету (наприклад, внаслідок сезонного ГРВІ чи стресу).
— Які хвороби найчастіше провокує бета-гемолітичний стрептокок групи А? Як ним заражаються?
— Це скарлатина, запальні процеси у верхніх дихальних шляхах (фарингіт, тонзиліт) і бешиха (ураження верхніх шарів шкіри) тощо. Бактерії можуть передаватися через краплі під час кашлю чи чхання зараженої людини, через посуд, рушник, якими користувався інфікований. Воротами для інфекції є не лише горло, а й травми чи мікротравми на шкірі.
— Які характерні симптоми скарлатини?
— Спочатку з’являється почервоніння та біль у горлі, підвищується температура, виникає біль голови та загальне нездужання. На цьому етапі хвороба скидається на грип або іншу вірусну інфекцію. Але досвідчений лікар зверне увагу на збільшені мигдалики, специфічний, малиновий колір язика хворого, білий наліт на ньому. На 2 — 3-тю добу з’являється дрібний червоний висип, який покриває обличчя, шию та груди, а потім поступово поширюється на все тіло. Специфічною ознакою є білий трикутник під носом і довкола губ, який контрастує з почервонілими щоками.
Буває і атипова форма скарлатини, переважно у дорослих. Хвороба перебігає з невеликим підвищенням температури.
Точно визначити інфекцію дає змогу бактеріологічний посів слизу з носа або горла. А антибіотикограма допомагає визначитися з видом антибіотиків, до яких чутливий збудник.
— Можете пригадати випадок із практики?
— Молода мама зранку не надала значенню словам дитини, що “болить горлечко”. Дала доньці солодкого аптечного льодяника. Дівчинці наче стало легше. А пообіді мамі зателефонували з садочка, сказали, що в доньки підвищена температура і червоне горло.
Наступного дня лікар поставив діагноз — скарлатина. А невдовзі (інкубаційний період при скарлатині може тривати від 2 до 12 днів) занедужали ще кілька малюків з групи, куди ходила хвора дівчинка, в усіх підтвердилася та сама хвороба. Це свідчить про те, що стрептокок — дуже заразний і небезпечний. Не можна ігнорувати найменших симптомів, особливо, коли йдеться про дітей — їхня імунна система дуже вразлива, тож їм так легко набратися якоїсь інфекції.
— Чим загрожує невчасно чи неграмотно проліковане стрептококове зараження?
— Виділені бактеріями токсини провокують інтоксикацію організму та можуть впливати на стан судин, серця, наднирників і нервової системи. Інфекція може з кров’ю та лімфою поширитися по всьому організму та викликати гнійне запалення в різних органах.
Можуть також розвинутися стрептококовий отит, пневмонія, менінгіт, інфекційний міокардит, ревматизм, стрептококовий гломерулонефрит, токсичний шок та інші ускладнення. Набути їх найбільше ризикують люди з хронічними патологіями, цукровим діабетом, варикозним розширенням вен, ураженням шкіри грибком.
Після контакту з інфекцією в організмі формується природний імунітет до стрептококових токсинів. Але для профілактики повторного зараження дуже важливо зміцнювати імунітет та дотримувати всіх правил гігієни.
