Часті зміни погоди навесні можуть спровокувати загострення артеріальної гіпертензії, зауважують лікарі.
— При гіпертонічному кризі відбувається раптове підвищення показників артеріального тиску понад 180/110 мм ртутного стовпчика (при нормі 120/80 мм рт. ст.), — пояснює Мар’яна Войтович, завідувачка відділення кардіології та реперфузійної терапії лікарні святого Луки. — Тоді зазвичай виникає сильний біль голови, запаморочення, блювання. Але таке стається не завжди, деякі люди не відчувають підвищення тиску навіть до позначки 200 мм рт. ст. Так чи так, а йдеться про дуже небезпечний стан, який самостійно, без медикаментозної корекції, не минає.
— Які ускладнення може спричинити гіпертонічний криз?
— Найчастіше потерпають головний мозок і серце. Адже на фоні підвищеного артеріального тиску судина розширюється, утворюється аневризма, яка в будь-який момент може тріснути, що призводить до крововиливу. Тому дуже часто до лікарні пацієнти потрапляють з ускладненнями внаслідок порушення мозкового кровообігу, гострої шлуночкової недостатності, транзиторної ішемічної атаки (мікроінсульт) чи інсульту.
Крововилив може статися і в наднирниках та інших органах. Адже на фоні гіпертонічного кризу й порушення кровопостачання відбувається застій крові, що може призвести в тому числі до набряку легень. Тому загалом йдеться про дуже небезпечний для здоров’я та життя людини стан.
— Недавно до нас потрапив 64-річний пацієнт, у якого гіпертонію діагностували ще в молодості та в якого на її фоні регулярно ставалися гіпертонічні кризи, — додає Олександр Голуб, кардіохірург, заступник директора з ангіографічної роботи ТМО №1 міста Львова. — Показники артеріального тиску сягали позначок 220/140. А хвороба, так би мовити, шукає слабку ділянку, в нашому випадку нею виявилась черевна аорта — найбільша артерія живота.
Пів року тому пацієнта став турбувати біль у попереку. Він звернувся по допомогу до рівненських лікарів, які провели КТ і виявили розшарування (розрив внутрішньої стінки) аорти, що потребувало оперативного втручання. Зрештою чоловік потрапив до нашого закладу. Під час дообстеження діагноз підтвердився, також з’ясувалося, що внаслідок гіпертонічних кризів утворилась внутрішньосудинна гематома, яка збільшувалась. Діаметр аорти в пацієнта становив 12 сантиметрів при нормі 3 сантиметри. Це загрожувало розривом аорти й заочеревинним крововиливом, тоді чоловік би не вижив. Ми провели імплантацію стент-графта (всередину ушкодженої аорти встановили штучну судину) і в такий спосіб усунули наслідки ускладнення. Але залишалася першопричина розвитку гіпертонічних кризів. У пацієнта до цього призвели проблеми з серцем.
— Чому виникають гіпертонічні кризи і хто належить до групи ризику?
● М. Войтович:
— Загострення гіпертонічних кризів часто стається у весняний і осінній періоди, коли різко змінюється синоптична ситуація. Адже на перепади температур повітря й показників атмосферного тиску чутливо реагують судини. Навесні люди різко посилюють фізичну активність, зокрема у сезон городніх робіт. Бувають й інші причини раптового підвищення тиску, як-от гормональні порушення (через проблеми в роботі щитоподібної залози), хвороби наднирників, звуження ниркових артерій. Також факторами ризику є малорухливий спосіб життя, надлишкова вага, тютюнопаління, надмірне вживання кави. Зауважу, що гіпертонічні кризи найчастіше стаються у чоловіків віком від 30 років та в жінок у період менопаузи.
