На початок листопада річна інфляція сягнула 10,9%. Як повідомляє Державна служба статистики, алкогольні напої та тютюнові вироби подорожчали на 19%, зв’язок — на 16,4%, харчі та безалкогольні напої — на 15,6%. Менш відчутно, але зросла вартість житла, комунальних послуг та пального — на 2,4%, а також техніки і товарів для дому — на 1,7%. А от дешевшими, за даними Держстату, стали взуття та одяг — на 6%.
— Тютюнові вироби подорожчали головно через підвищення акцизів, — коментує ситуацію кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — З квітня цього року специфічну ставку акцизу на сигарети збільшено на 23,4% (із 47 до 58 євро за 1000 штук), а мінімальне податкове зобов’язання — на 23,9% (із 63,45 до 78 євро за 1000 штук). Крім того, з квітня виробники та імпортери застосовують спеціальний коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання. Це призводить до додаткового зростання вартості, оскільки акциз обчислюють з надбавкою 10%. Також взнаки далося подорожчання євро, оскільки ставки акцизів прив’язані до валюти ЄС. У середньому вартість тютюнових виробів у 2025 році зросла на 33,1%.
Спиртні напої подорожчали через те, що уряд підвищив мінімальні ціни на алкогольну продукцію, а також розмір акцизів та вартість ліцензій для бізнесу. Водночас зросли витрати виробників на сировину, електроенергію тощо. Цього року пиво подорожчало в середньому на 11,3%, вино — на 8%, горілка — на 3,6%.
— А чим зумовлене різке підвищення вартості послуг зв’язку?
— Мобільний зв’язок дорожчає, бо під час знеструмлень оператори мають додаткові витрати на резервне живлення базових станцій. Зросла й вартість електроенергії. Водночас оператори модернізують та розширюють мережу, триває підготовка до переходу на 5G. Такий перехід забезпечить якісніший зв’язок та інтернет, тож оператори вважають, що за вищу якість клієнти мають платити вищу ціну.
— Невпинно дорожчають і харчі. Чому?
— Восени-взимку скорочуються надої молока, знижується виробництво яєць, натомість зростають ціни на корми. Тому м’ясо-молочна продукція дорожчає. Через зниження врожайності соняшнику цього року більше коштує олія. Борошно, крупи, хліб дорожчають через зростання вартості електроенергії, газу і транспортних витрат. Унаслідок скорочення посівів жита виник дефіцит житнього борошна, а отже, зросли ціни на хліб із нього.
— Чим можна пояснити подешевшання одягу і взуття?
— Ціни на одяг та взуття дещо знизилися на початку року, а восени знову пішли вгору. Зазвичай подорожчання викликає зміна сезону. Виробники пропонують моделі нового сезону за вищими цінами, тоді як стару, раніше не реалізовану продукцію продають зі знижками.
— Не бачу, що одяг та взуття дешевшає, принаймні це не стосується західних брендів масмаркету, — додає співзасновник Інституту державної ефективності Олександр Бондаренко. — Їх купують і завозять в Україну за євро. Нині курс євро щодо гривні — 49,4. А наступного року, найімовірніше, становитиме 50 — 51. Тож ціни на імпортний одяг лише зростатимуть.
16 — 17% — це наразі реальний показник інфляції споживчих цін, а не той, який нам озвучують офіційно. На жаль, ми стаємо дедалі більш імпортозалежною країною. Це дуже погано. Адже з кожним подешевшанням гривні щодо долара та євро ціни зростатимуть. Ми це бачимо на прикладі харчів. Здавалося б, Україна — аграрна країна і в цій сфері ми повинні бути максимально незалежними від імпорту. Але на практиці бачимо на полицях магазинів щораз більше польського масла, сирів та іншої продукції.
