Ми не завжди поспішаємо до травматолога, коли легко поранилися, працюючи на городі, чи якщо наша дитина в черговий раз розбила коліно. А навіть незначна травма може призвести до серйозних наслідків, якщо в організм потрапив збудник правця. Чому правець вважається однією з найнебезпечніших літніх інфекцій та як від неї захиститися?
— Збудник захворювання — бактерія Clostridium tetani — постійно є в грунті, — каже Ольга Чудінова, лікарка-епідеміологиня міськвідділу обласного лабораторного Центру МОЗ України. — Туди вона потрапляє з випорожненнями свійських тварин, людей. Заразитися ризикує кожен, кому в рану потрапили частинки грунту, навіть просто пил. Одна зі старих назв правця — хвороба босих ніг, адже люди часто травмуються, ходячи босоніж. Іноді достатньо мікроскопічного уколу шипом рослини, колючкою, цвяхом, уламком деревини — колоті рани особливо небезпечні, адже в них створюються анаеробні (без доступу повітря) умови для швидкого розвитку інфекції. Є ризик зараження на правець і коли людину вкусила свійська чи дика тварина.
— Які перші характерні симптоми цієї хвороби?
— Починається все зазвичай з посмикування у ділянці ранки, загальної слабкості, болю голови, надмірної пітливості. Специфічним характерним симптомом недуги є тризм — тонічне напруження жувальних м'язів, унаслiдок чого хворий не може відкрити рота.
— Як лікують правець?
— Щойно є підозра на зараження (а вона завжди є, якщо людина травмована, в рану потрапив бруд і немає даних про попереднє щеплення не пізніше ніж 10 років тому), насамперед потрібне введення імунних препаратів. Для екстреної імунопрофілактики правця застосовують протиправцеву сироватку, протиправцевий людський імуноглобулін i адсорбований правцевий анатоксин.
— Отже, може захворіти навіть раніше щеплена людина?
— На жаль, так. Адже з віком імунний захист слабне. Пригадую випадок з практики: 56-річна жінка на городі травмувала палець, обробила ранку й була певна, що все обійдеться. Рана загоїлася. Але приблизно через тиждень жінка відчула посмикування у рані й, на щастя, більше часу не гаяла (за професією вона медикиня і зрозуміла, про що йдеться), звернулася до лікарні, отримала відповідне лікування і одужала. Завдяки тому, що пацієнтка була раніше неодноразово щеплена, в неї була не найважча форма хвороби.
Конкретніше щодо щеплень: якщо від протиправцевої вакцинації минуло менш як три роки, небезпеки зазвичай немає. А якщо більше — то загроза є. Тому раджу батькам завжди мати під рукою картку щеплень дитини (якщо не оригінал, то копію, особливо у період канікул), щоб знати, коли востаннє доньку чи сина щепили проти правця. Згідно з календарем щеплень, планову вакцинацію дітям проводять у 2, 4, 6 та 18 місяців, 6 та 16 років. Потім дорослим треба повторно вакцинуватися (проходити ревакцинацію) кожні 10 років. Звісно, чимало людей нехтують рекомендацією. Власне через несвоєчасну імунізацію більшість хворих на правець — це люди похилого віку, переважно старші 60 років.
— А що загрожує хворому з важкою формою недуги?
— Правцева паличка виробляє екзотоксин, одну з найсильніших бактеріальних отрут, яка уражує нервову систему, провокує постійні нестримні судоми, що можуть призводити навіть до переломів кісток, розриву м’язів і сухожиль. Наслідком правця важких форм є інфаркт, пневмонія, набряк легенів і сепсис. Без належного лікування (а при важкій формі — навіть попри максимальні намагання медиків) хворий гине.
